Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

11 вересня – Усікновення глави Йоана Предтечі

Йоан (Іван) Хреститель народився в сім’ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й уже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. «… Він буде великим перед Господом» (Лк. 1:15), – каже ангел до батька св. Івана Захарії, сповіщаючи, що невдовзі у нього народиться син.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвячення життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Гряде сильніший від мене, слідом за мною, Якому я не достойний, нахилившись, розв’язати ремінь Його взуття. Я хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом вас» (Мк. 1:7–8).

Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові й так приховати ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові й він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод дотримав слова, і голову було відтято.

За переказом, Іродіада закопала її в нечистому місці. Але дружина Іродового домоправителя Хузи поховала голову Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній (упродовж церковного року святкуємо три її віднайдення), де в Ірода була ділянка землі. Тіло Івана Хрестителя тої ж ночі його учні поховали в Севастії, там, де стався злочин.

362 року за наказом імператора Юліана Відступника язичники розкопали могилу Івана Хрестителя та намагалися спалити його останки, але християнам вдалося викупити частину та переправити в Олександрію.

Згідно з переказами, поминати день усікновення голови Предтечі Господнього Івана почали ще його учні. Але традиція празника та його поширення остаточно сформувалися в V ст. Зокрема, це свято згадується у вірменському перекладі Лекціонарію, який відображає тодішню практику єрусалимського богослужіння.

Усікновення голови Івана Хрестителя, за переказами, сталося 32 року після Різдва Христового, однак точна дата невідома. Відповідно до однієї з поширених версій, 11 вересня (29 серпня за новим стилем) цю подію почали вперше поминати в Олександрійській Церкві на противагу святкуванням олександрійського нового року, початок якого припадав на цей день.
І у Вірменії згадку про усікновення голови Предтечі встановили цього дня, оскільки там також він був першим днем новоліття. Таким чином, установлюючи християнське торжество, Церква прагнула замінити язичницькі святкування нового року.

Пам’ять про Івана Хрестителя, або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Він єдиний з усіх святих після Богородиці, що має свої празники Зачаття і Різдва. Впродовж церковного року відзначають шість днів на честь цього угодника: Зачаття (23 вересня за новим стилем), Різдва (24 червня), Усікновення голови (11 вересня), Перше і Друге знайдення голови (24 лютого), Третє знайдення голови (25 травня) і Собор святого після празника Богоявлення (7 січня за н. ст.). У самому Євангелії наводяться слова Христа: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя» (Мф. 11:11).

Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.