Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ПЕРШІ МИКОЛАЇВСЬКІ ЧИТАННЯ

Зінаїда ПАХОЛОК

У жидичинському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі пройшла наукова конференція «Миколаївські читання», присвячена святому чудотворцеві Миколаю Мирлікійському та луцькому князеві преподобному Миколі-Святоші.

Обидва духовних діячі мали вплив на розвиток Волинського краю. Перший – святитель Миколай Чудотворець – відомий лучанам як заступник їхнього міста під час облоги татарським ханом Куремсою у 1257 р. Як свідчить Галицько-Волинський літопис, звернення з молитвою до святого не дало ворогам зламати опір оборонців. Відтоді Миколай Мирлікійський став покровителем Луцька. На його честь було збудовано церкву (не збереглась до наших днів); зображення святого з’явилося на гербі та печатці міста. Відродження вшановування св. Миколая на Волині відбулося у незалежній Україні. Після узаконення нового герба обласного центру із зображенням постаті святого 1999 р. була освячена церква св. Миколая, у 2000 р. відкрито пам’ятний знак, а 2002-го з’явилось полотно «Святий Миколай – покровитель Луцька» Володимира Жупанюка.

Друга особистість – Святослав (Святоша) Давидович – був луцьким князем у 1099–1100 рр. Через сім літ він прийняв монаший постриг з іменем Микола. На думку деяких дослідників з іменем Миколи-Святоші можна пов’язати якщо не заснування, то благоустрій жидичинського монастиря.

На конференції науковці з різних галузей знань – філологи, історики, краєзнавці, архітектори, мистецтвознавці – виголосили доповіді та провели дискусію з таких питань: князь Луцький Святослав Давидович – Микола-Святоша (Іраїда Майданець, Жидичин) та його наукова біографія (Ігор Мицько, Львів); історія жидичинського монастиря до середини XVI ст. (Сергій Горін, Київ) і на початку XIX ст. (Олена Бірюліна, Луцьк); архітектурний план сучасного Жидичина (Богдан Колосок, Київ); ім’я святого – Миколай чи Микола? (Зінаїда Пахолок, Луцьк); ікони св. Миколая у Національному музеї Львова (Марія Гелитович, Львів); образ св. Миколая в українському мистецтві XI–XIV ст. (Володимир Жишкович, Львів) та в українській іконі на склі (Оксана Шпак, Львів).

Приємно відзначити, що на семінарі були мешканці Жидичина на чолі з сільським головою Олегом Данкевичем, учителі та учні місцевої школи із заступником директора з виховної роботи Світланою Слободянюк, а лучани приїхали разом з Андрієм Когутом, головою молодіжного братства Миколи-Святоші.

Конференція відбулася завдяки старанням голови обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Галини Марчук та ігумена жидичинського Свято-Миколаївського монастиря о. Марка (Левківа). Вони об’єднали навколо себе людей, небайдужих до духовної спадщини, і, намагаючись відродити жидичинську обитель, вірять у можливість зацікавити краєзнавчою тематикою не тільки наукові кола, але й широкі верстви населення.

Співпраця жидичинського монастиря з ученими набуває сталості. Нещодавно видано науковий збірник «Історія і сучасність Волині. Жидичин крізь віки», у якому вміщено статтю ігумена Марка «Жидичинський Свято-Миколаївський чоловічий монастир у відродженні духовних цінностей українського чернецтва».

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 11 (36)