Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

СОН ЯКОВА

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Утративши право первородства, Ісав зненавидів свого брата Якова і навіть задумав убити його, як тільки помре їхній батько Ісаак. Ревека дізналась про цю небезпеку та, знаючи гнівливу вдачу Ісава, вирішила на деякий час відправити Якова в Месопотамію, до свого рідного брата Лавана. Але, щоб не хвилювати свого старого чоловіка, вона не сказала йому про криваві наміри Ісава, а повідомила йому іншу причину, щоб Яків тимчасово залишив домівку. Ще одним її бажанням було, аби наречена Якова була не місцевою, щоби він одружився з дівчиною із її родини. «Я не хочу, щоб Яків одружився на місцевій дівчині, як Ісав. Хочу, щоб майбутня невістка мала віру в Єдиного Бога», – сказала вона Ісааку.

Чоловік виконав її прохання і відпустив Якова до дядька Лавана, щоб він знайшов собі там дружину. Також Ісаак свідомо повторив благословення Якову, яке раніше хотів дати Ісаву. Все те, що Бог обіцяв Авраамові, тепер перейшло у спадок Якову. Таким чином Ісаак побачив, що Яків більш гідний продовжувати служіння Авраама, ніж Ісав.

Яків змушений був залишити рідний дім, Ісав зостався з батьками. Хоча Якову довелося страждати, проте він почувався щасливішим, ніж Ісав. У серці Якова жив Бог, а тому воно було сповнене любові та радості. В серці Ісава була ненависть до Якова, і це було причиною його страждань.

Вирушив Яків у далеку дорогу. Він остерігався свого брата, а тому в перший день пройшов дуже велику відстань. Зупинився переночувати в місці, де колись його дід Авраам збудував жертівник Богові. Побачивши декілька каменів (можливо, вони були залишками цього жертівника), Яків поклав один із них собі під голову замість подушки і від великої втоми міцно заснув.

І ось Яків бачить чудесний сон: таємничі сходи, які стоять на землі, а верх їх сягає до неба. Ангели Божі виходили і сходили по них. Господь промовив до Якова: «Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісаака. Земля, на якій ти лежиш, – Я дам її тобі й нащадкам твоїм. І буде потомство твоє дуже численне. І стануть щасливими через тебе та нащадків твоїх всі народи землі. І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і поверну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, поки не виконаю всього, що обіцяв».

Ми бачимо, що все, обіцяне Авраамові, Бог передає Якову. Нащадком Якова, через якого ощасливились усі народи, став Спаситель – Господь наш Ісус Христос. Сходи, що з’єднують небо і землю, були передбаченням про Божу Матір, через Яку Син Божий, народившись від Неї, зійшов на землю для спасіння людей.

Прокинувшись, Яків сказав: «Яке страшне це місце! Це не що інше як дім Божий, це ворота небесні». Яків відчув, що через сон Бог наблизився до нього. Тому він захотів облаштувати місце поклоніння Богові. Камінь, на якому він спав, зробив пам’ятником і вилив на нього олію в жертву Господеві. Поставив камінь, щоб позначити місце, на якому він спілкувався з Богом. Це було передбаченням про те, що люди в майбутньому за Божою вказівкою почнуть будувати храми – місця особливої присутності Бога. Саме ж місце, де він бачив дивний сон, Яків назвав Вефіль, що означає – дім Божий. Відтак, з надією на Божу допомогу, він спокійно продовжив подорож.

Волин. єпарх. відом.– 2007.– № 12 (37)