Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета

БЛАГОСЛОВЕННИЙ РОК?
Чи можна залучати рок-музику до православного благовістя

 

Благословенний рок? Чи можна залучати рок-музику до православного благовістяЗапитання

Не так давно в центрі Луцька провели рок-концерт. Нічого особливого, все, як завжди: молодь «біснувалася» з цигарками в зубах і пляшками спиртного в руках, засмічуючи непотрібом майдан. Однак виявилося, що ця вакханалія була присвячена... 1020-річчю хрещення Русі і її благословила УПЦ Московського Патріархату. Більше того, між виступами рок-груп до розігрітих слухачів промовляли відомий російський богослов диякон Андрій Кураєв і місцеві священики цієї Церкви. Це мене дуже здивувало, бо завжди вважав, що Православ’я і рок-музика – несумісні. І не раз чув, що доброго плоду не може бути, коли навертати людину до Бога, використовуючи диявольські засоби. Може, я помиляюся і Православна Церква вже благословила рок?

 

Відповідає протоієрей Віктор Михалевич

Музика – одна із найбільш натхненних форм мистецтва. Ритмом, мелодією, динамікою, гармонією та різноманітністю звуків музика передає безмежну гаму почуттів і настроїв. Її сила у тому, що, оминаючи розум, прямо проникає в душу, у підсвідомість. Залежно від змісту музика може викликати піднесені та благородні почуття, сприяти, наприклад, молитовному настрою, чи навпаки – викликати гріховні бажання. Музичний акомпанемент із найдавніших часів супроводжував служіння Богові. У Біблії, наприклад, про це можна прочитати в книгах Буття, Вихід, Суддів, Еклезіаста тощо. Цар Давид, який жив за тисячу років до Христа, будучи наділений Богом видатним поетичним талантом, створив молитви-псалми, що супроводжувалися грою на гуслях. Пізніше він став царем в Ізраїлі й увів у Богослужіння співання псалмів та затвердив при єрусалимському храмі посади регулярних співців і музикантів. Псалми Давида мали велике значення й стали невід’ємною частиною як старозавітного, так пізніше й християнського Богослужіння. Священне Писання закликає до молитовного співу. Апостол Яків у соборному посланні радить: «Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!» Подібну пораду знаходимо в посланнях апостола Павла: «Вдячно співайте у ваших серцях Господу псалми, гімни, духовні пісні!»

Арістотель писав: «Вплив музики настільки великий, що різні її форми та жанри можна класифікувати відповідно до їх впливу на характер людини». А ось слова філософа V–VI ст. Ботіуса: «Музика – це частина нашого єства. Вона здатна або облагороджувати, або мати руйнівну дію на нашу поведінку. Якщо ти любиш і слухаєш неправильну музику, твоє внутрішнє життя зачахне й помре».

Сучасні медичні експерименти встановили факт благотворного впливу спокійної класичної музики на процес виздоровлення людини, росту рослин, дії на тварин. І навпаки – згубного впливу «шумної, тяжкої» музики.

З точки зору Християнства, музика – це не лише розвага, але певною мірою і проповідь. Вона виражає світогляд композитора й може бути сильним знаряддям як добра, так і зла. Господь, надихаючи добромисних композиторів, через їх музику впливає на духовний настрій людей. Але й диявол, намагаючись копіювати Бога, прагне зробити те ж саме через людей, що віддалилися від Творця. Зрозуміло, що кожен має право на власний смак і вибір музики до вподоби, однак варто давати об’єктивну оцінку музичних творів. Християнин зобов’язаний уміти розрізняти благе від порочного як у музиці, так і в інших видах мистецтва. Тут часто добре помітно змішання доброго й злого, і християнські переконання повинні завжди підказати, де слід провести межу. Господь наказує у Слові Своєму «відрізняти нечисте від чистого» (Книга Левит).

Сучасні рок-композитори згодні з тим, що їхні твори мають великий вплив на людей, особливо на молодь. Батькам і педагогам не можна цим нехтувати. Адже в отроцтві, юності формується система цінностей людини. Психологи, що спеціалізуються в цій сфері, висловлюють побоювання щодо рок-музики. Деякі її різновиди підштовхують людину до насилля, вандалізму, самовбивства, вживання наркотиків, садизму, різного роду розпусти тощо. Багато рок-концертів були поштовхом до масових бійок і погромів.

Молоді люди часто ототожнюють себе зі своїми кумирами із світу року. Саме вони визначають їх систему цінностей. А вона, в свою чергу, визначає їхню душевну сутність. Сучасна молодь не просто слухає музику, а глибоко переживає її. Вона стає змістом їхнього життя.

Для християнина сенсом життя є Христос Господь, Його цінності, й саме з Ним ототожнюючись, ми стаємо співспадкоємцями Царства Божого. Спадкоємцями якого «царства» є носії рок-музики, легко помітити, коли потрапляєш на їхні концерти. Статистичні дані, що були зібрані під час інтерв’ю телеканалом Ем-Ті-Ві з провідними гуртами рок-музики, жахають: їх лідери вживають наркотики, ведуть розпусне життя, зловживають алкоголем, захоплюються окультизмом. Багато з них нетрадиційної сексуальної орієнтації. Велика частина визнала свій гріховний спосіб життя лише незадовго до передчасної смерті від СНІДу чи наркотиків... На жаль, далеко не всі це помічають, і саморуйнуючий спосіб життя «зірок» року продовжує з шаленою швидкістю заражати молодь.

Мало хто знає, що сотні рок-гуртів або їхніх творів названо словами, що позначають статеві органи, пов’язані з абортами, венеричними хворобами, містять величезну кількість грубих, лайливих слів, імен демонів різними мовами світу. Часто молода людина наспівує відому їй мелодію, навіть не усвідомлюючи, що при цьому буквально проклинає себе і своїх, можливо, ще не народжених дітей.

Відеокліпи, якими супроводжується рок-музика, насичені елементами (сценами) подружніх зрад, збочених статевих актів, гомосексуалізму та лесбіянства, зґвалтувань тощо. Не кажучи вже про куріння й алкоголь. І найгірше, що все це підноситься як щось дуже модне й привабливе. Одночасно відбувається повна деградація понять: жінка, матір, цнотлива дівчина, наречена, сім’я, – усе це стає об’єктом нестримної тваринної похоті. Користуючись авторитетом законної розважальної індустрії, рок-музика підносить молоді на «срібному блюді» саме те, що забороняють їй батьки.

Із висловів, що гучно лунають у рок-творах, помітно, що у ній визнається вища сила, яка керує світом. Однак очевидно, що оспівується не Бог як Вище Добре Начало і навіть не сліпа «доля» поганських поетів, а, як правило, щось похмуре і жорстоке. Іноді зображають сатанинські жертвоприношення, ритуали «чорних мес». Багато сучасних рок-гуртів відкрито закликають до відречення від традиційних християнських принципів, тобто явного бунту проти Бога, Який є Творцем, Законодавцем і Суддею всього творіння. І це, звісно, ще одна ознака диявольського духу, яким пронизана ця музика.

Деякі рок-зірки стверджують, що вони використовують її як окультний медіум, через якого слухачів можна приводити до контакту із духовним світом. Створюючи свої «шедеври», ці композитори справді були керовані певною силою, яка допомагала їм у цьому. Відомо, що це не Бог, а Його супротивник.

Отож, із найдавніших часів музика виражала піднесені та благородні почуття. Вона умиротворяла, радувала і надихала на молитовний настрій слухачів. Музика, як і поезія, завжди відображала щось «не від світу цього», творчий дар Божий. Із книги Одкровення Йоана Богослова ми бачимо, що ангели і святі на Небесах співом прославляють Бога. Але чи є музика у пеклі? Якщо і є, то, напевно, дуже подібна до сучасного року й «тяжкого металу». «Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов до вас диявол у великій люті, знаючи, що небагато йому лишилося часу». Читаючи ці слова з Одкровення, духовно чуйна людина не може не бачити впливу диявола через значну частину сучасних музичних творів, телевізійних програм (навіть дитячих мультфільмів), комп’ютерних ігор, захоплення східним містицизмом, спіритизмом, астрологією, екстрасенсними формами лікування тощо. Діти та молодь є головними «споживачами» всього цього бруду і найгірше, що навіть не підозрюють про шкідливість того, чим наповнюють себе. І це, напевно, ще одна проблема сучасного суспільства, яке не може запропонувати нічого кращого нашим дітям та молоді, ніж те, чим зваблює їх лукавий. Можливо, це протест наших дітей проти батьків і суспільства. Мабуть, особливо батькам і педагогам слід перевірити: чи щира і жива їхня віра в Бога, наскільки сімейне життя відповідає християнському вченню. Чи регулярно моляться Господу всі члени сім’ї, беруть участь у Богослужіннях, яке місце в їхньому житті Сповіді й Причастя? Чи дотримуються посту і як відзначають церковні свята? Чи досліджують разом Слово Боже, говорять на духовні теми? Якщо цього немає, то у дітей з’явиться духовна порожнеча, котру вони будуть заповнювати всім, на що натраплять на своєму шляху. І все те має таку силу, що суспільство не може впоратися з ним. Та, дяка Всевишньому, неможливе людям – можливе Богу!

Тому, підсумовуючи вищесказане, зрозуміло, що Православна Церква не благословляє ні створювати, ні слухати такого виду музичних творів. Навпаки, намагається всіма силами витягнути з цього багна тих, хто там гине. Наскільки їй це вдається – судімо по плодах. Та, звісно, якщо ми будемо менше показувати пальцем на тих, хто зробив це не зовсім вдало, а разом усіма доступними засобами спільно викриватимемо хитрощі лукавого, то хороших плодів з’явиться набагато більше.

Бажаєте одержати відповідь православного богослова на Ваші запитання? Надсилайте їх до редакції на адресу 43025, Луцьк, Градний узвіз, 1 або телефонуйте - (0332) 72-21-82

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 06–07 (43–44)

29 червня 2008 р. Версія для друку
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо