Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

ДОВІРИТИСЬ ДУХІВНИКОВІ

Секретар консисторії ігумен Марк (ЛЕВКІВ)

У минулому номері нашої газети в рубриці «Відповідь богослова» вміщено статтю «Ритуальна нечистота?» Прості й обґрунтовані слова священика Андрія Ротченкова покликані внести ясність у дражливе питання, дати богословське тлумачення. Це, на мою думку, й добра підказка парафіяльним священнослужителям у їх душпастирській практиці. Приємно відзначити, що в нашому виданні дедалі частіше з’являються публікації, які викликають певний відгомін, спонукають мислити над животрепетними проблемами духовного життя, досліджувати і Святе Письмо, і джерела Святого Передання. Ось і відповідь щодо церковної поведінки жінки під час критичних днів у деяких активних читачів – як священнослужителів, так і вірян – викликала різну реакцію, що, власне кажучи, мене не здивувало. Багато хто звик до однозначності в Церкві, й коли є дві різні позиції, яких дотримувалися святі отці, – важко уникнути спокуси захистити одну, до якої звик, перейняв від батьків, і засудити іншу.

Справді, упродовж віків у церковному середовищі питання становища жінки у дні очищення не раз викликало суперечки. Проте, чесно кажучи, я не знайшов полеміки між отцями Церкви, чи може жінка під час фізичного очищення бути в храмі. Дискусії і колись, і тепер виникали здебільшого щодо можливості в такому стані причаститися Тіла й Крові Господніх. Але тут я б зазначив, що життєві ситуації бувають настільки різні, що треба остерігатися давати категоричну відповідь, що була б корисною для кожної душі, у кожному випадку. Тому переконаний, що найкраще в такому разі довіритися своєму духівникові, який докладно з’ясує ситуацію і дасть відповідне благословення.

Необхідність обов’язкового звернення до свого духовного отця тоді, коли в Церкві на ту чи іншу проблему немає одностайної думки, догматів, канонів, а святі отці захищають різні позиції, підтверджує, до речі, й наш владика Михаїл, із яким нещодавно я мав нагоду обговорити резонансну статтю. Він не здивувався, що дехто критично оцінив її, адже в народі з діда-прадіда вкорінено переконання, що жінці під час такого періоду – до храму зась. Деякі мирянки вважають, що тоді гріх зайти навіть на церковне подвір’я. Тому архієрей рекомендує їм у цей час прислухатись до слів Патріарха Павла Сербського, який каже: «Жінка в дні фізіологічного очищення, з необхідною обережністю і використовуючи гігієнічні засоби, може приходити в храм. Причаститись у цьому стані або, коли нехрещена, охреститися, вона б не могла. Але в смертельній хворобі може і причаститися, і хреститися».

Звичайно, в нашому духовному житті ми стикаємося з безліччю моментів, коли запитуємо себе: «Як правильно вчинити?» Трапляється, що й священики навчають дещо по-різному. Тому – ще раз наголошу – для з’ясування таких питань, важливо частіше спілкуватися з авторитетним досвідченим духівником, з тим, кому довіряємо.

Бажаєте, щоб Вашого листа опублікували У «Волинських єпархіальних відомостях»? Якщо у Вас є коментарі з приводу статей або думки, якими Ви прагнете поділитися з читачами, – надсилайте їх до редакції (Градний узвіз, 1, Луцьк, 43025). Будь ласка, зазначайте Ваше ім’я, прізвище, місце мешкання, а також телефон. Листи можуть редагуватися, скорочуватися.

Волин. єпарх. відом.– 2008.– № 10 (47)