→Газета
→
ТВОРЕЦЬ ЗАСТЕРІГАЄ ВАГІТНИХ
Підготував Віктор ГРЕБЕНЮК
Ці рядки пишуться зовсім не для того, щоб осудити вас, якщо ви мали аборт або хочете його зробити. Аж ніяк! Кожна людина, якщо в неї хоч трохи розвинуті почуття, доволі картає себе за різні гріхи. Щоправда, лише тоді, коли усвідомлює свій учинок гріхом.
Є відносно небагато людей настільки не обізнаних з мораллю, що насмілюються називати аборт доброчинністю. Але наскільки це гріх? Не йдеться навіть про ті рідкісні випадки – кровозмішання чи небезпеку народження виродка. Мова про звичайні черги до гінекологів: країни колишнього Союзу – попереду щодо кількості перерваних вагітностей у світі: щороку не менше десяти мільйонів. На цьому просторі половина практикуючих гінекологів займаються тільки абортами, одержуючи за це високі гонорари. Загалом жінки, зокрема в Україні, велика частина, роблять від чотирьох до восьми абортів за своє життя, а деякі й по десять-дванадцять.
Тож відкладімо пристрасті й поміркуймо над цією справою серйозно. Серце зародка починає битися на 18–25 день вагітності; на сороковий день сучасні прилади реєструють хвилі, випромінювані його мозком, – тобто починає працювати головний мозок; зародок моргає, ковтає, смокче пальчики, на яких, до речі, вже є пальцеві візерунки.
Отже, тільце, що підлягає аборту, – справжня людина, а не просто якась там «сукупність клітин». Як же називається зумисне умертвляння людини? Аборт? Чи є точніше, хоч і страшніше слово?
Ми мусимо прямо сказати і не відводити очей: так, аборт – це вбивство. Але багато хто не хоче в цьому зізнатися, підсвідомо боячись, що виходу нема й доведеться завжди ходити з тавром дітовбивці.
Ні! Це далеко не так!
Можливо, ви прийняли рішення, знаючи, що батько зачатої дитини не зможе стати їй опорою і добрим прикладом у житті. Можливо, використовуючи ваш надто м’який характер, до трагічного рішення вас схилили рідні, говорячи про вашу вагітність як про небажану; тоді й вони – винуватці скоєного. Можливо, це «еротичні» відеофільми й порножурнали навіяли вам думку, ніби до статевого життя треба ставитись як до бездумної розваги; і тоді частка вини лягає на тих аморальних ділків. А можливо, вам не пояснили медики, чим же є насправді аборт; може, мали на меті лише зиск або через свою низьку кваліфікацію називали вашу дитину «групою клітин» і не розповіли, що то насправді людина, і вона тяжко страждатиме, і ви будете тяжко страждати. А можливо, вас збило з пантелику те, що аборт у нашій країні дозволено, на відміну від 114 інших країн, і вам здалося, наче все, що дозволено, є моральним. Зрештою, ви могли зробити «як усі», не розбираючи, що чужий гріх не виправдовує вашого.
Але всі ці виправдовування дуже слабкі. Вони зовсім не применшують потреби покаятись у скоєному. Аборт не є просто неправильним рішенням. Він є гріх. Серед кількох головних Заповідей Божих читаємо: «Не вбий!» «Не вбий!» – застерігає Він і вагітних, бо це Він – справжній Творець усього, і вашої дитини теж, і це Йому, а не вам, належить розпоряджатися її життям.
Хоч би там як, а ви порушили одну з найосновніших Заповідей і впали у тяжкий гріх. Але Всевишній чекає, не гнівається: Його Син дві тисячі років тому вже віддав Своє життя, щоб заплатити і за вашу вину перед Ним. І на горі Голгофі було три хрести: на одному Божий Син Ісус Христос, а на двох інших – розбійники.
Читаємо про це в Євангелії: «Один з розп’ятих злочинців зневажав Його, кажучи: „Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас!“ А другий злочинець докоряв йому, кажучи: „Чи ти не боїшся Бога, коли й сам так само засуджений? Бо ж ми засуджені справедливо і прийняли кару за вчинки свої, а Він не вчинив нічого злого!“ І сказав Ісусові: „Господи, згадай мене, коли прийдеш в Царство Твоє!“ І сказав Ісус йому: „Істинно кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!“»
Тож коли Бог простив розбійника навіть у його останні хвилини, то певно простить і вас. Але для цього потрібно одне: щире покаяння, гаряча молитва.
Чимало людей кажуть, що не вміють молитися і тому не знають, як каятися перед Господом. Але ж молитва каяття – не тільки завчений текст; молитвою називається розмова з Богом. Своїми словами, будь-де, як дитина перед батьком. Удома на самоті чи перед священиком. Навколішки перед іконою чи уявляючи Бога внутрішнім зором. Уголос чи подумки. Але щиро, без останку!
І після сліз покаяння Він скаже до вас, як сказав – знаємо з Біблії – до однієї блудниці: «Я не осуджую тебе. Іди і більше не гріши!»
* * *
Кажуть: «Аборт це ж, по суті, лише різновид контрацепції». НІ! Абортують живу людину, з тілом і душею.
Кажуть: «Я врешті-решт жінка, і маю право на своє тіло». НІ. Тіло матері і тіло зародка в ній – це вже дві людини. І чи так принципово, яку дитину вбиває матір – народжену чи ненароджену.
Кажуть: «Нащо народжуватися дитині, батько якої негідник і не дасть їй виховання, або ж батьки якої бідні і не забезпечать їй повноцінного життя?» НІ. Не можна уникати життєвих труднощів, убивши для цього рідних дочку чи сина, за рахунок власної дитини піклуватися про себе!
ГОСПОДЬ ДАЄ ВАМ ДИТИНУ? ВІН І ПОДБАЄ ЗА НЕЇ!
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи