Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
Так називає Чотиридесятницю протопресвітер Олександр Шмеман у книзі «Великий піст», яку поширює видавничий відділ єпархії «Ключі».
Отець Олександр – знаменитий богослов нашого часу, який був православним душпастирем у Франції та США. «Це коротке тлумачення Великого посту написано для тих дедалі численніших читачів, які хотіли б ясніше зрозуміти богослужбову традицію Церкви і більш свідомо брати участь у її житті», – зазначає автор.
Із цієї праці, виданої в київському Центрі православної книги, ви дізнаєтеся про давні великопосні звичаї Церкви, про те, як гідно, не по-фарисейськи цей піст провадити, з яких періодів він складається, про його важливість як шлях до Пасхи.
Запитуйте книгу в церквах єпархії.
У святкові дні Церква не виголошує молитов за померлих
Запитання
Чому у великі свята під час урочистої Літургії не поминаються імена померлих? Хіба це відповідає духу любові до Бога і ближнього?
Відповідає кандидат богословських наук Василь Лозовицький
Справді, найдієвішим, як для тих, хто згадує, так і для тих, про кого згадують, вважається літургійне поминання. «Велика користь буде душам, коли перетворюється свята і страшна Жертва», – навчає святитель Кирило, архієпископ Єрусалимський...
Золотошвейне мистецтво у Церкві – крізь віки
Священик Володимир ПИРІГ,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Миляновичі Турійського деканату
Із Біблії відомо, що виткані зображення херувимів були на завісі, яка відділяла Святеє святих від святилища у старозаповітному храмі.
Новозаповітна Церква зображала Ісуса Христа і Божих угодників спочатку на стінах катакомб, пізніше на стінах храмів і вдома, зокрема шитвом. «Удавнину Бог, безтілесний і без виду, ніколи не зображувався. А тепер, коли Бог появився у тілі і з людьми живе, – зображаємо видимого Бога. Не поклоняюся матерії, але Творцеві матерії», – сказав св. Йоан Дамаскин.
Після прийняття Християнства Русь запозичила і звичаї прикрашати дорогими тканинами інтер’єри храмів, шити літургійний одяг. Переливи дорогоцінних тканин, затканих або гаптованих золотом...
(легенда)
Колись давно-давно в одному лісі, на самісінькій вершині пагорба росли три маленькі деревця. Вони дивилися в небо, слухали, як бринить між їхніх гілочок лагідний вітер, і мріяли. Мріяли про те, чим би їм хотілося стати, коли вони виростуть.
Перше деревце любило дивитися на зорі, що мерехтіли над ними. Зорі були схожі на коштовні самоцвіти, які щедра Божа рука розсипала на чорному шовку небес.
– Найдужче я би хотіло стати охоронцем скарбу, – мовило воно. – Я хочу, щоб із мене зробили красиву скриню й поклали всередину коштовності. Я буду надійним сторожем для срібла, золота чи коштовного каміння.
Друге деревце любило дивитися на річку, що брала свій початок біля підніжжя горба, на якому ріс їхній ліс. Спочатку то було в’юнке, прудке маленьке джерело, але далі русло річки ставало ширшим і глибшим, а плин спокійнішим і поважнішим, а десь далеко за обрієм вона впадала в море...
З нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня у столиці на майдані перед собором Святої Софії відправлено всеукраїнську молитву «Під Покровом Божої Матері». Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет разом із єпископатом, духовенством нашої Церкви відслужив молебень з акафістом Пресвятій Богородиці, звернувся до пастви з вітальним словом. Наша єпархія взяла найактивнішу участь у цій молитовній акції. Як це фіксує світлина протоієрея Віталія Собка, під проводом архієпископа Луцького і Волинського Михаїла до Києва прибули 150 священнослужителів, зокрема, канцлер протоієрей Микола Цап, обласний декан протоієрей Іван Семенюк, декан кафедрального собору Святої Трійці протоієрей Микола Нецкар, декани єпархії, намісник луцького Замкового монастиря Архангелів ігумен Святополк (Канюка). Разом із душпастирями в богослужінні...
Одне з найбільших міст Італії Мілан колись називалося Медіолан. Славне воно багатьма великими іменами, а святителем Амвросієм чи не найбільше...
провідні наукові співробітники Музею волинської ікони
Образ «Свята Варвара з житієм». Кінець XVII ст. Походить із Миколаївського храму с. Колмів Горохівського деканату...
А може, то гасне наша віра, заступаючись марновірством?
Запитання
Коли молюся на панахиді за померлого батька – багато разів гасне або ж «плаче» поставлена за нього свічка. А під час поминальної молитви за спочилу маму – такого не буває, хоча свічки однакові й на свічник їх ставлю той самий. Чому?
Відповідає ігумен Константин (Марченко)
Дуже часто в релігійному середовищі з’являються оповіді, не раз неправдиві, про різноманітні надзвичайні прояви світу духовного серед нас. Але занепокоєння викликає не стільки їх кількість, скільки бездумне сприйняття подібного як істини. Чимало марновірств пов’язано зі свічками. Помітила, наприклад, людина, що свічка за батька наче сльозами спливає, а за маму – ні, то й переймається: чи це не знак із потойбіччя?..
Інна ВЕЖИЧАНІНА,
редакторка інтернет-видання православної молоді «Перехрестя» (Pramol.rel.org.ua)
Усі знають мудрий вислів «Стався до інших так, як хотів би, щоб вони ставились до тебе». Близькою до нього за змістом є заповідь, яку також знають усі: «Люби ближнього свого так, як самого себе». Усі знають, але не слідує цим настановам більшість із нас. Проте є люди, котрі намагаються чинити так, як вчить Божа Заповідь.
Однією з небагатьох таких людей є моя викладачка. Я дуже поважаю її не лише за професіоналізм і глибоку ерудицію, а насамперед за її християнські чесноти: доброту, людяність, смирення, терпеливість. Пам’ятаю, як під час перших пар цієї викладачки ми, студенти, переглядалися між собою, посміхаючись, мовляв – «Дивна вона якась». Справді-бо дивно, коли викладач говорить студентам: «Ви не...
Триста років тому великий гетьман упокоївся в Бозі
Володимир РОЖКО, історик-архівіст
Упродовж віків багато визначних постатей нашого народу пов’язано з Волинською землею. І не лише через народження, проживання, перебування, а насамперед через святі справи, які робили вони на нашій землі в ім’я Бога й України. Натомість волиняни свято бережуть пам’ять про них і в молитвах поминають їх. Гетьман І. Мазепа в тому переліку займає одне з почесніших місць.
Ім’я Івана Степановича Мазепи (1640–1709), гетьмана України (1687–1709), одного з її найвизначніших синів у боротьбі за волю рідного народу, нашої Церкви, пов’язано з історичною Волинню насамперед його богоугодними справами.
Історичні джерела дозволяють скласти цілу мережу міст і місцевостей історичної Волині, в яких під час Північної війни побував гетьман Іван Мазепа: Любар, Вишнівець, Крем’янець, Збараж, Дубно, Біла Криниця, Заславль, Луцьк, Рівне, Степань, Губків тощо. Щодо інших, то можна говорити й про духовну присутність...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи