Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Протоієрей Віталій СОБКО,
прес-секретар єпархії

19–20 червня Святійший Патріарх Філарет перебував із архіпастирським візитом у Луцьку. Це 10-й візит Його Святості на Волинь як предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату. Традиційно протягом тривалого часу Патріарх на День Святого Духа молиться в головному волинському храмі – кафедральному соборі Святої Трійці. Спільна молитва Глави УПЦ Київського Патріархату та його волинської пастви була цими днями особливо урочистою, оскільки саме цього року виповнюється 250 літ від завершення будівництва храму й 125 – з часу його освячення як православного собору.

З нагоди успішного прибуття духовенство відслужило короткий молебень. Після молитви першоієрарх привітав присутніх зі Святом Трійці, подякував за теплу зустріч і висловив задоволення тим, що протягом багатьох років має можливість розділяти з волинянами радість П’ятдесятниці.

Пізніше в управлінні Волинської єпархії відбулося дружнє спілкування Патріарха з єпископом Михаїлом і місцевою владою. Обговорювалися церковно-державні стосунки, сучасний стан справ...

Андрій ГНАТЮК

Щоліта волиняни традиційно вшановують розстріляних в’язнів у Луцькій тюрмі. 23 червня 1941 року, коли німці ступили на територію України, енкавеесівці випустили всіх засуджених, обіцяючи їм волю. Та тільки-но арештанти вийшли на вулицю, розпочався масовий розстріл. Про реальне звільнення в’язнів годі було й думати. Більшовики боялися, що засуджена за антирадянську діяльність інтелігенція може раптово підтримати нападників у боротьбі з радянським режимом. Протягом двох днів під мурами Луцької тюрми загинуло близько чотирьох тисяч чоловік. Чотири роки тому тут засновано монастир, у якому щодня возноситься молитва за невинно убієнних. А щороку в день річниці за жертв розстрілу приходить помолитися духовенство різних християнських церков...

Олеся ЮРЧЕНКО

По-різному ставляться до тих, хто своїм життєвим покликанням обрав сан священика, присвятив усе своє життя Богу. Схвалюють, по-доброму заздрять, є й такі, що співчувають чи й засуджують. А от заклад, де проходять духовний вишкіл майбутні священнослужителі – взагалі для багатьох мирян своєрідна «terra incognita». Якось на запитання допитливого малюка «що таке СЕМІНАРІЯ?» заклопотана мама мовила: «Це така пісня…» Чоловік у рясі, що стояв поряд, зовсім не здивувався, навіть виправляти жінку не став. Посміхнувся, схвально кивнув: «А чого ж – пісня! Спів душі, ода вірі, музична грамота духовності...»

Андрій ГНАТЮК

Цього року виповнилося 800 років з дня смерті засновника Волинсько-Галицької держави Романа Мстиславича. У Володимирі-Волинському на Успенському соборі, збудованому батьком князя, відкрито й освячено меморіальну дошку. Нині храм, який з наступного року почне готуватись до відзначення 850-ліття, належить Московському Патріархатові. Але чи не найбільш ваагомою подією стало те, що участь в акції взяли дві гілки розділеного православ’я. Між архієреями – архієпископом Володимир-Волинським і Ковельським Симеоном (УПЦ МП) та єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом (УПЦ КП), не відчувалось ворожнечі. Навпаки, вони вітали один одного.

Найбільша заслуга Романа Мстиславича, що в часи розбрату, а це 1199 рік, він зміг об’єднати Волинську і Галицьку землі в єдине Волинсько-Галицьке князівство. Воно мало спільні кордони, армію і грошову систему. Один з польських істориків пише про нього: «Роман за короткий час так піднявся, що правив майжен всіма землями і князями Русі». Галицький літописець називає його самодержцем. Така характеристика відбита і на меморіальній дошці, автором якої є Ірина Дацюк, художній редактор нашого часопису. Сьогодні ж українці знову розділені і, найперше, церковно...