Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
Світова криза – серйозний іспит. Поставмося до нього по-православному
Віктор ГРЕБЕНЮК
Нема сумніву: людство стоїть на порозі нових надзвичайних випробувань. Біда, немов велика жахлива епідемія, накриває планету. Це світова фінансово-економічна криза надзвичайної потужності. Перетворюються на прах столітні бізнесові імперії, гинуть тисячі підприємств, мільйони працівників стають безробітними, цілі країни, ще вчора стабільні й процвітаючі, будь-якого ранку можуть оголосити себе банкрутами... У серця багатьох це вселяє страх і розпач. Православній Церкві теж болить це вселенське лихоліття. Але ми, віруючі люди, знаємо глибинну причину кризи, а отже помічні ліки на неї.
11–12 жовтня у Стамбулі в осідку Вселенського Патріарха відбулася нарада предстоятелів Православних Церков. На ній було розглянуто чимало питань, зокрема й глобальна фінансово-економічна криза та ставлення до неї світового Православ’я. У прикінцевому Посланні чільники автокефальних і автономних Церков зазначили таке: «Православні...
Зображення Христа, святих – це не боввани. Розкішні храми – не марнотратство
Запитання
У Біблії друга Заповідь каже: «Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі» (Второзаконня, 5:8). Тут ми бачимо чітке заперечення іконам. І ще одне: навіщо нам ікони, коли ми можемо звернутися до Бога прямо? Зате скільки грошей витрачено на ці іконостаси, ікони і т. д., замість того – краще б постраждалим від потопу чи від війни в Грузії допомогли...
Доля народу – в життєписі священика
Протоієрей Микола ЦАП,
канцлер єпархії, викладач Волинської духовної семінарії, настоятель луцької парафії Великомученика Юрія Переможця
Протопресвітер Стефан Грушко – один із найвідоміших волинських священиків. Протягом 63-річного пастирського служіння йому довелось пережити багато важливих подій Українського Православ’я.
Народився Стефан Францевич Грушко 26 липня 1872 року в с. Сілець Холмського повіту Люблінської губернії (Польща) в українській селянській сім’ї. 1888 року в Сільці закінчує початкове училище. Через рік стає випускником Варшавського духовного училища, а 1895 року закінчив Холмську духовну семінарію й отримав призначення на посаду псаломника у Більський собор Різдва Богородиці. Деякий час і вчителював у церковнопарафіяльній школі, зокрема в с. Славотин. 1896 року рукоположений у сан диякона, за рік – на пресвітера. Архієпископ Флавіан (Городецький) залишив о. Стефана священиком у Більському соборі і призначив помічником настоятеля церкви с. Дрелів Радизького повіту...
Непридуманий репортаж
Андрій ГНАТЮК
Більшість українців не здатні заробити собі на смерть. Поховати людину сьогодні значно дорожче, ніж був її середньомісячний дохід. Насамперед – пенсіонерів. Та й маючи кошти, підготувати належний похорон непросто. Особливо, коли людина помирає ввечері перед вихідними. Іноді навіть важко розшукати священика. Люди збентежені: як швидко оформити всі документи, адже тримати покійника у спеку небезпечно? А служб, які би повністю опікувались похованнями, немає...
Протоієрей Володимир ПОДОЛЕЦЬ,
декан кафедрального собору Святої Трійці
28 листопада починається Різдвяний піст. Він триває 40 днів – до Навечір’я Різдва Христового включно, тому називається ще Чотиридесятницею. Інша назва – Филипів піст, або Пилипівка, тому що починається після дня пам’яті апостола Филипа. Різдвяний піст має на меті достойне приготування вірних до зустрічі свята Різдва Христового. Уже в IV–V століттях про цей піст маємо виразні спогади і вказівки. 1166 року Константинопольський собор установив єдиний порядок провадження Різдвяного посту.
За строгістю він рівняється до Петрівки, тобто пом’якшений, проте тільки до 2 січня. Коли ж Церква ввійде в Передсвято Різдва Христового і під час Богослужінь частіше лунатимуть заклики до зустрічі Богодитини Христа, – піст посилюватиметься...
Галина БОНДАРУК,
м. Луцьк
У Святому Письмі сказано: шість день працюй, а сьомий – відпочивай від життєвих справ і присвяти його служінню Богові й ближньому. Проте люди розуміють по-різному недільний відпочинок. Далеко не всі зранку поспішають до храму, щоб помолитись за себе і за інших. Одні – на риболовлю, в бар, на футбол, до телевізора, а інші – на базар.
Чи коли-небудь ви спостерігали за такими простими речами? Якщо працюємо у святкові й недільні дні, то чи приносить користь така праця? Наприклад, базар: не завжди в неділю купиш те, що тобі необхідне. Робота на городі: чи то орати, чи сапати, а в наступний день линув дощ або град – і все змило...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Фараон, який шанував Йосипа за його мудрість, своє добре ставлення переніс на всю його родину і висловив бажання, щоб уся вона переселилась до Єгипту. Братам Йосипа дали колісниці, зробили подарунки, найбільше яких дісталось Веніаміну. Йосип спорядив багатий караван із припасами їжі, щоб батько зміг приїхати до нього. Родичі Йосипа в Єгипті отримали найкращі землі, де вони розводили худобу.
Роки минали за роками. Помер Яків, через багато років після нього помер і Йосип. Їхня родина розрослась настільки, що утворився великий народ, який успадкував друге ім’я Якова – Ізраїль.
Єгипет розміщений у північно-східній Африці. Дощі випадають там рідко, і більшу частину року стоїть сильна спека. На сотні кілометрів простягаються піщані й кам’яні пустелі. Але з...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Михась вийшов з хати рано-вранці, веселий і щасливий. Сьогодні ж вихідний день! Не треба йти до школи, сидіти довгими годинами за партою і думати, скільки ж буде 7 додати 8 або писати диктант і боятися – скільки помилок він зробить цього разу? Ні, сьогодні про все можна забути! Він буде бігати, розважатися, гратися досхочу. На Михасеві чиста біла сорочка. Зовсім недавно він дістав її в подарунок на день народження, ще майже не вдягав. Він ще чує мамині слова: «Дивись же мені, поводься добре, не розбишакуй, повертайся додому таким, як ідеш!»
Повернувся Михась через кілька годин. Уже невеселий і нещасливий. Мокрий, подряпаний, з підбитим оком, замурзаний увесь. А його сорочка-обновка – вся у плямах і брудних смугах, маленького чистого клаптика на ній не знайти...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи