Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Невтомний трудівник на ниві сакрального волинезнавства кандидат церковно-історичних наук, викладач Волинської православної богословської академії Володимир Рожко порадував читачів двома новими книжками...

Цього місяця у єпархіальній книгарні «Ключі» з’явилися новинки для дитячого дозвілля. Зокрема, це пазли із зображеннями церков і книга «Похвала любові. Пасхальна симфонія»...

Валерія ЛЕСЮК

Молитовний запал, життєва мудрість, гріховна пристрасть та всепалаюча любов до України – усе це є в новій повісті відомого українського філософа, письменника Петра Кралюка «Блага вість од княгині Жеславської».

У цій книзі, опираючись на документальні матеріали, автор оповідає читачеві історію Пересопницького Євангелія. Однак не сухо, не так, як у підручниках з історії, а живо, притягально, чаруюче. Весь твір пронизаний цитатами зі Святого Письма та філософськими роздумами, проте це не обтяжує, а навпаки – вселяє у серце трепет, наближує до розуміння Божих істин.

«Дивіться в небо. І не потрібно нічого більше...»

«Те, що не зробимо сьогодні, може, взагалі не зробиться...»

Видавничий відділ «Ключі» нашої єпархії видав «Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її образом “Нерушима Стіна”». Здавалося б, нічого особливого. Адже твори цього улюбленого православним народом жанру виходять друком часто – і поодинці, і збірками. Та й у «Ключах» це вже четвертий акафіст. Однак ця брошура справді особлива.

Акафісти, або ж несідальни, – духовні гімни на честь Бога-Трійці, Ісуса Христа, Діви Марії, святих, під час відправи яких не сидять (звідси й назва). Перші, взірцеві тексти було написано по-грецьки у Візантії в VI столітті. Це жанр строго регламентований, і серед жорстких вимог обов’язкова така: відповідна кількість рядків у відповідних місцях мусить бути поетична, римована, решта ж...

Нераз, зіткнувшись із важкою хворобою, люди біжать до ворожок, екстрасенсів, принаймні до лікарів. Про Бога згадуємо в останню мить. Хоча саме Всевишній керує нашими долями і не забуває про нас, грішних. За проханнями Матінки Божої та всіх святих ми можемо виблагати у Нього прощення і зцілення.

Нещодавно єпархіальний видавничий відділ «Ключі» випустив для цього два неоціненних молитовних тексти. Це – «Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворною іконою „Всецариця“» і «Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони „Невпивана Чаша“»...

Велика нація гідна великого епосу. Римляни – «Енеїди», греки – «Іліади», німці – «Пісні про нібелунгів», грузини – «Витязя в тигровій шкурі»...

Українці великого поетичного епосу досі не мали. Билини, думи, «Слово о полку Ігоревім» – це твори малих епічних форм. Спроби синтезувати їх у великі епоси (як фінни свою «Калевалу») лишилися незавершеними, намагання створити авторські (на зразок «Божественної комедії» Данте) – також.

Письменник Брат Віктор спробував заповнити цю прогалину. Робота над поетичним епосом «Діяння небожителів» тривала 19 років. Він професійний редактор наукової літератури, а щоб мати системні знання з богослов’я (адже вирішив створити епос на християнських підвалинах), закінчив Волинську духовну семінарію Київського Патріархату. Як зазначає письменник Андрій Криштальський, на основі англійського сонета автор винайшов нову строфу, відмовився від дієслівних рим, які вважаються найпростішими, вивчив великий масив літератури... – словом...

З нагоди 140-ліття з дня народження Лесі Українки єпархіальний видавничий відділ «Ключі» випустив збірку її творів на християнську тематику та переклади зі Святого Письма – «Що дасть нам силу?». Упорядник видання та автор передмови і приміток – літературний редактор інформаційно-видавничого центру єпархії Віктор Гребенюк. Книжку, що розпочала серію «Віра наших класиків», оформлено гравюрами славетних ілюстраторів Біблії XIX століття Гюстава Доре і Юліуса Шнорр фон Карольсфельда.

Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка мають дивовижну спільну рису: всі вважають їх своїми. Різномасті ліві, праві, центристи, усілякі про- і найрізноманітніші анти- стверджують: «наш Кобзар», «наш Каменяр», «наша Леся». Наша, мовляв, і більш нічия.

Проте кожен видатний майстер слова болісно переживає, терзається, переоцінює, вагається, наново відкриває – і все то робить із притаманною йому силою дару...

Валерія ЛЕСЮК

«Церква плаче за дітками, що померли в утробах матерів. Плаче за тими, хто не побачив сонячного світла, але найбільше – не побачив незгасного світла Христового. Церква оплакує гріх батьків, які загубили своїх ненароджених дітей, і промовляє разом зі Спасителем: „Прости їм, Господи, бо не відають, що творять...“». Така щира печаль за ненародженими діточками звучить у вступній частині до «Акафіста покаянного жінок, що загубили дітей в утробі своїй», виданого з благословіння Патріарха Філарета парафією Архістратига Михаїла в с. Пирогів Київського благочиння.

Книжечку розраховано на ширший загал читачів: «Матері й батьки! Не чиніть гріха вбивства своєї дитини!.. Чоловіки! Ваша чоловіча твердість, надійність, готовність до самопожертви як ні що інше потрібні жінці в цій ситуації... Лікарі! Не перетворюйтеся на серійних убивць!..»

Так називає Чотиридесятницю протопресвітер Олександр Шмеман у книзі «Великий піст», яку поширює видавничий відділ єпархії «Ключі».

Отець Олександр – знаменитий богослов нашого часу, який був православним душпастирем у Франції та США. «Це коротке тлумачення Великого посту написано для тих дедалі численніших читачів, які хотіли б ясніше зрозуміти богослужбову традицію Церкви і більш свідомо брати участь у її житті», – зазначає автор.

Із цієї праці, виданої в київському Центрі православної книги, ви дізнаєтеся про давні великопосні звичаї Церкви, про те, як гідно, не по-фарисейськи цей піст провадити, з яких періодів він складається, про його важливість як шлях до Пасхи.

Запитуйте книгу в церквах єпархії.

Кожен православний повинен молитися за здоров’я та упокій своїх родичів, близьких. Громадою молимося за тих, чиї імена читає священик на Відправі. Замовляємо й окремі молебні за живих і панахиди за померлих. Для цього існують пом’яники, або ж поминальники, граматки.

Нещодавно видавничий відділ «Ключі» нашої єпархії випустив нові пом’яники – за здоров’я та за упокій. У чому їх особливість? Вони виготовлені у добротних, довговічних обкладинках, відкриваються своєрідною інструкцією: адже дуже часто парафіяни неправильно заповнюють пом’яники.

Тож придбавши у наших храмах ці видання, Ви матимете свого роду фамільну реліквію, що передаватиметься з роду в рід, і з покоління в покоління лунатиме молитва у християнській родині.