Дитяча сторінка
(повчання)
Мойсей виховувався в палаці фараона, дуже старанно вчився і згодом знав усю мудрість єгипетської науки. Пізніше, коли він очолив Божий народ, ці знання знадобились йому. Але Мойсей не забував, що він єврей, і любив свій народ.
Мойсей був дуже запальний, і одного разу випадково вбив єгиптянина, захищаючи єврея. Тому змушений був утекти з Єгипту в іншу країну. Він оселився у священика Їтра’ (Йофора), одружився з його дочкою і пас його отари.
Одного разу Мойсей зайшов з отарою далеко і був біля гори Хорив. Там він побачив дивне видіння: терновий кущ, який горів, та не згоряв; був охоплений полум’ям, а сам не горів.
Голос Божий говорив до Мойсея з куща і сказав йому про те, що на нього покладається завдання вивести Божий народ з Єгипту...
(оповідання)
Був в одному селі кріпосний хлопчик Панько. Ріс він при панському дворі. Посада була в нього така – «усім допомагати». Це означало, що всі в садибі «мали право» примушувати Панька робити за них різну роботу, і він безперестанку працював.
Бувало, взимку діти зранку встануть, поглянуть із вікон – а Панько уже везе на собі, зігнувшись, великі санчата з в’язанками сіна та іншого дрібного корму для худоби і птиці. Вони встають, а він уже наробився, і рідко побачиш, що присяде біля хліва і їсть окраєць хліба й запиває водою з дерев’яного кухлика. Запитують його:
– Чому ти, Паню, один хліб сушкою жуєш?
А він, посміхаючись, відповідає...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Одна матір мала двох доньок. Надходив Великдень. Старша донька Віра з нетерпінням чекала цього свята. Вона була заздрісною дівчиною і найбільше заздрила своїй меншій сестрі Марійці. Річ у тім, що Марійці все вдавалося значно легше, ніж Вірі: навчання, гарна поведінка, добрі вчинки. Марійка майже завжди мала хороший настрій, часто вигадувала щось веселе, над чим навіть дорослі сміялися. Віра була зовсім іншою. Їй було важко завоювати симпатії, та й знання їй важко давалися. Але старшій сестрі також хотілося бути в центрі уваги, хоча б зрідка. Віра чекала Великодня і сподівалася, що отримає більше подарунків, ніж її менша сестра.
Мама зайшла до кімнати:
– Вірочко, скоро Великдень і ти отримаєш подарунки, але і Марійка не повинна залишитись без них. Я хочу, щоб ти допомогла мені вибрати сюрприз для твоєї сестри. Це буде гарна матерія. Вибереш ту, яка тобі...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Наближався Великдень. Петрусь прибіг зі школи і каже:
– Мамо, я хотів би навчитись робити писанки!
– Добре, – відповіла мама, – ввечері подивишся, як я роблю, і собі спробуєш.
Нетерпляче чекав Петрусь вечора. Мати поставила на стіл горнята з різними фарбами, а на великий горщик, повний жаринок, – горнятко з розтопленим воском.
В окремому горщику лежало кільканадцять чистих біленьких яєчок, накритих теплою вовняною хусткою.
Мати взяла в руки патичок-писальце, вмочила його у віск і почала малювати на яйці різні узори. Коли малюнок був готовий, поклала те яйце у горня з жовтою фарбою...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Фараон, який шанував Йосипа за його мудрість, своє добре ставлення переніс на всю його родину і висловив бажання, щоб уся вона переселилась до Єгипту. Братам Йосипа дали колісниці, зробили подарунки, найбільше яких дісталось Веніаміну. Йосип спорядив багатий караван із припасами їжі, щоб батько зміг приїхати до нього. Родичі Йосипа в Єгипті отримали найкращі землі, де вони розводили худобу.
Роки минали за роками. Помер Яків, через багато років після нього помер і Йосип. Їхня родина розрослась настільки, що утворився великий народ, який успадкував друге ім’я Якова – Ізраїль.
Єгипет розміщений у північно-східній Африці. Дощі випадають там рідко, і більшу частину року стоїть сильна спека. На сотні кілометрів простягаються піщані й кам’яні пустелі. Але з...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Михась вийшов з хати рано-вранці, веселий і щасливий. Сьогодні ж вихідний день! Не треба йти до школи, сидіти довгими годинами за партою і думати, скільки ж буде 7 додати 8 або писати диктант і боятися – скільки помилок він зробить цього разу? Ні, сьогодні про все можна забути! Він буде бігати, розважатися, гратися досхочу. На Михасеві чиста біла сорочка. Зовсім недавно він дістав її в подарунок на день народження, ще майже не вдягав. Він ще чує мамині слова: «Дивись же мені, поводься добре, не розбишакуй, повертайся додому таким, як ідеш!»
Повернувся Михась через кілька годин. Уже невеселий і нещасливий. Мокрий, подряпаний, з підбитим оком, замурзаний увесь. А його сорочка-обновка – вся у плямах і брудних смугах, маленького чистого клаптика на ній не знайти...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Якось фараонові приснились віщі сни, які пророкували майбутнє. Перший сон був такий. Фараон стоїть на березі Нілу. І ось виходять із річки сім товстих корів і йдуть пастися. А за ними вийшли з річки сім худих корів і з’їли товстих. Другий сон показав фараону, що на одній стеблині зійшло сім колосків здорових та добрих, а за ними зійшло сім колосків тонких та спалених східним вітром. І тонкі колоски проковтнули здорових та повних.
Фараон не міг пояснити цих снів. Він зібрав усіх мудреців Єгипту, та ніхто не міг їх відгадати.
І тоді чашник згадав про Йосипа і розповів фараонові, як той розгадав сни пекаря і чашника. Покликали Йосипа. Фараон сказав: «Я чув, що ти можеш тлумачити сни». На що Йосип відповів: «Не я, а Бог скаже через мене». Йосип не приписував собі слави, яка належить Богу. Фараон розповів Йосипові свої сни. «Ці два сни, – сказав Йосип, – мають одне значення. Сім років у країні буде...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Наталка поверталася з татом від зубного лікаря.
– У мене було аж дві дірки, – сказала вона. – Не можу повірити! Я думала, що не маю жодної.
– Забагато солодощів, – відповів тато.
– Ну, можливо, я люблю цукерки, – сказала Наталка, – і тістечка, і морозиво...
– І дірки в зубах? – запитав тато.
– Ні, дірок не люблю! – відповіла дівчинка.
Вона роздумувала вголос...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Одного дня селянин, який жив неподалік від чернечої обителі, підійшов до її брами і жваво постукав своєю мозолястою рукою. Коли воротар відчинив, чоловік, усміхаючись, показав йому великий кетяг соковитого винограду:
– Брате воротарю, – сказав селянин, – знаєте, кому хочу подарувати цей чудовий виноград?
– Може, настоятелеві або комусь із старших отців монастиря?
– Ні! Вам!..
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
На хуторі далеко від села жила велика сім’я. Тато ще вранці поїхав конем у місто. Діти – одне від одного менше – зібралися навколо домашнього вогнища. Мама готувалася до свята. Наближалося Різдво. Діти слухали потріскування дров у печі і мріяли про подарунки.
Швидко темніло. Домашні почали турбуватися: тато обіцяв повернутися ще за дня, а його все нема та нема. Уночі всіляке може трапитись. Он заметіль як розгулялась, та й вовки в цю пору можуть на людину напасти. І, звичайно, всі боялися розбійника Мишка Петрова, який грабував, а інколи і вбивав людей у навколишніх лісах...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи