Дитяча сторінка
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Купці привезли Йосипа у Єгипет і продали одному царедворцю на ім’я Потифар. Хоча Йосип жив у Єгипті між поганами, але твердо беріг віру в Єдиного істинного Бога і боявся в будь-чому згрішити перед Ним. Потифарові Йосип служив чесно, за це господар поставив його управителем у своєму домі. Але зла і підступна Потифарова дружина звела наклеп на Йосипа перед своїм чоловіком. Господар повірив їй і кинув раба у в’язницю. Це вже вдруге Йосип потрапив у біду. Спочатку брати продали його. Тільки-но він знайшов трішки спокою в домі Потифара, як знову нещастя – потрапив у тюрму. Але Йосип не образився на Бога. Він знав, що це диявол відплачує йому за слухняність Богові.
Йосип залишився вірним Творцеві – продовжував молитись і жити в любові. Тому Господь завжди допомагав йому. Хоч Йосип опинявся в сумному становищі, Всевишній завжди...
(казка)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
В Україні був звичай напередодні Великодня не заливати і не гасити вогню. Кожен господар тримав жар цілу ніч, щоб можна було запалити скалку після ранкового Богослужіння.
Господині в Страсну суботу печуть, варять, готують, щоб було і своїм, і захожим людям. Усі радісно чекають і зустрічають Великдень...
У селі на той час жив нещасливий бідняк. Не гультяй, не п’яниця, а добра, працьовита людина. Мало того, що пропала й перевелася вся його худоба і двічі погорів, – так ще й дружина померла, лишивши на нього повну хату дітей. Залишився вдівцем, та до того ж...
(французька казка)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
В одному далекому селі мешкав дуже бідний селянин. Своєї землі він мав геть мало, а жила його родина з того, що він із жінкою наймитували. Того року по всій країні був неврожай, тому нікому не були потрібні робочі руки, бо нічим було платити за працю. Злидні та голод панували в оселі бідняка. Хоч бери та жебрати йди. Наближалося Різдво, а в хаті – ані шматочка хліба. Тільки діти голодні плачуть.
Пішов чоловік у поле, щоб не чути цього, і сам заплакав із відчаю. Коли це йде дорогою гарно вбраний пан, зупинився та й питає:
– А чого це ти, чоловіче, плачеш посеред поля?...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Було сонячно, але холодно. Іноді налітав вітер, ховав сонце в сиві хмари.
– Помолися за всіх нас, постав свічку за Лізоньку. Сам не йди, зачекай Миколку. І не бешкетуй на вулиці, – сказала мама Дмитрикові.
Миколка, про якого говорила мама, був сусідом Дмитрика. Він ріс без матері. Вона померла. Батько його дуже пестив, ні в чому хлопцеві не відмовляв. У Миколки часто проявлялася зверхність до інших дітей. Він соромився гуляти з бідно вдягненим товаришем. Дмитрикові дружити з Миколою було важко, та до церкви вони все-таки йшли разом.
Як завжди, Миколка встиг попередити Дмитрика:
– Ти зі мною поруч не ставай, ти мені заважаєш.
Дмитрик зовсім не збирався ставати поруч. Він відійшов поставити заупокійну свічку за сестричку Лізоньку. Дмитрик, коли вона померла, дуже плакав...
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Утративши право первородства, Ісав зненавидів свого брата Якова і навіть задумав убити його, як тільки помре їхній батько Ісаак. Ревека дізналась про цю небезпеку та, знаючи гнівливу вдачу Ісава, вирішила на деякий час відправити Якова в Месопотамію, до свого рідного брата Лавана. Але, щоб не хвилювати свого старого чоловіка, вона не сказала йому про криваві наміри Ісава, а повідомила йому іншу причину, щоб Яків тимчасово залишив домівку. Ще одним її бажанням було, аби наречена Якова була не місцевою, щоби він одружився з дівчиною із її родини. «Я не хочу, щоб Яків одружився на місцевій дівчині, як Ісав. Хочу, щоб майбутня невістка мала віру в Єдиного Бога», – сказала вона Ісааку...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Списав задачу
Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Удома він довго сидів над задачею і ніяк не міг розв’язати її. І прийшов до школи, щоб у когось списати її.
Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:
– Зіно, на скільки питань задача?
– На три, – відповіла Зіна. – А хіба ти не розв’язав?
– Не вийшла. Дай, Зіно, списати...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Перед своєю смертю Авраам усе майно, яке зібрав за життя, передав синові Ісааку. Ісаак успадкував від Авраама не лише земне багатство. Найбільшим скарбом, який він одержав у спадок, були Авраамові чесноти: віра, смирення, слухняність Богові, вміння молитися. Ісаак, так само, як Авраам, словом і ділом поширював віру в Єдиного Бога. Він був людиною, вірною Богові.
В Ісаака та Ревеки 12 років не було дітей. Бог випробовував їх, як і Авраама. І ось нарешті Ревека народила двох синів-близнюків: спершу з’явився Ісав, а потім Яків. Хоча вони родилися майже одночасно, та все-таки Ісава вважали старшим.
Брати дуже відрізнялись один від одного. Коли вони підросли, Ісав захопився полюванням. Він був завзятим мисливцем. Тому батько його любив більше. Яків – навпаки, більше сидів удома, був людиною спокійною і лагідною, тому він був миліший для матері...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Був теплий літній ранок. Вночі пройшов дощ. Сонце весело визирнуло із-за хмари і, зігрівши своїм лагідним теплом землю, покликало на вулицю як дорослих, так і дітей.
У повітрі було багато озону. Дихалось легко і глибоко.
Оля прокинулась після солодкого сну. Вона почувала себе дуже щасливою. Сьогодні неділя, і їй виповнилося 16 років. Мама заздалегідь потурбувалася про це свято. На стільці донечку чекала гарна біла сукня.
Оля швиденько встала, поспіхом привела себе в порядок і застелила постіль. Нарвавши великий букет троянд, іменинниця вирушила з дому. Вона поспішала до храму, щоб разом з близькими людьми подякувати Богові за прожиті роки...
(притча)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Одного разу Сонце розмовляло з Вітром, і Вітер хвалився, що в нього сили набагато більше, ніж у Сонця: він може виривати дерева з корінням, і зривати дахи з будинків, і людей збивати з ніг...
На цю мову Сонце відповіло: «Добре, якщо ти такий сильний, то зніми он з того перехожого плащ». – «Плащ? Дрібниця, справа однієї хвилини!» І Вітер почав дути. Але з перехожого плаща не зняв, навпаки – той ще більше в нього закутався. Вітер зовсім розбушувався і подорожній підняв комір, потім повернувся до Вітру спиною – плаща так і не зняв.
Спостерігаючи за цим, Сонце сказало: «Досить, нічого в тебе не вийде. Дозволь я спробую...» І почало гріти – лагідно, спокійно. Потеплішало, перехожий незабаром зняв...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Коли син Авраама Ісаак став дорослим – він одружився з дівчиною, яку звали Ревека. Через деякий час у них народились хлопчики-близнятка Ісаак та Яків.
Невдовзі після народження близнят у країні настала засуха. Кілька місяців не було дощу, висохла трава, яка є пашею для овечок, на полях не було врожаю.
Через засуху не стало їжі для родини Ісаака та для їхніх тварин. Мабуть, він думав: «Що ж мені робити? Без води ми загинемо».
Ісаак з Ревекою вирішили переселитись на деякий час в іншу місцевість – поки мине засуха. Тими днями люди під час голоду або засухи переселялись до Єгипту. Але Бог...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи