Дитяча сторінка
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Дух Святий – третя Особа Святої Трійці – зійшов на апостолів на п’ятдесятий день після Воскресіння Ісуса Христа. Тому ця подія називається П’ятдесятниця, або День Святої Тройці.
Дух Святий називається Животворчим, бо Він разом з Отцем і Сином дає життя всьому живому. Він присутній в кожній краплині води, в кожній травинці, в кожній живій істоті. Але по-особливому животворно Дух Божий впливає на душу людини. Він спонукає душу до святого життя, перетворює її на храм Божий. Дух Святий може злого зробити добрим, слабкого перетворити в сильного, лінивому додати працелюбності... Він допомагає нам ставати кращими, ніж ми є. Дух Святий зійшов і залишився в Церкві, щоб зміцнювати християн у виконанні Божих Заповідей...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Раніше я дуже рідко бував у храмі. Бабусі доводилось або зацікавлювати мене чимось смачним, або майже силою вести з собою. Не знаю, ким би я виріс, якби Бог не змилувався наді мною і не послав мені на напоумлення одну дівчинку Софійку, в яку я закохався всім серцем.
Вона була надзвичайно гарна на вигляд, ходила до храму й була дуже розумною.
Якось я взявся проводжати Софійку зі школи додому. Дорогою ми розмовляли. Мені було цікаво дізнатись про Бога, а Софійка охоче ділилась своїми знаннями...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ
Смерть Ісуса Христа на хресті дуже засмутила Його учнів. Для них Він був не лише добрим Другом, Вчителем, Порадником. Вони сподівалися, що Ісус очолить військо і визволить їхній рідний юдейський народ, який був поневолений римлянами та багато років терпів наругу і знущання. Але тепер Христос помер. Як Він може бути Визволителем? Вони цього не розуміли.
Після арешту і страти Вчителя апостоли чекали, що і їх спіткає те саме. Тому вони переховувалися в одному з будинків у Єрусалимі, старанно зачиняючи двері на всі засуви.
А коли третього дня вранці жінки пішли до гробу Ісуса, то побачили, що гріб порожній. Ангел, якого вони бачили біля гробу, сказав їм: «Ісус живий!»
Учні схвильовано обговорювали подію. Вони ще не могли повірити, що Христос...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ
Діялось це давно в Україні. Ще задовго до Великодня настала весна. Трава росте, сонце тепленько гріє... І на землі, і на небі, і в людських душах – всюди весна.
В одному селі жила вбога вдова з восьмирічною дочкою Горпинкою. На початку весни жінка померла, і Горпинка зосталася круглою сиротою.
Після похорону взяли її до себе одні люди, та не з милосердя. А щоб виховати її собі на робітницю. Навіть і тепер, хоч яка ще мала, примушували її до важкої праці. Та ще й покрикують, щоб квапилася. Жодного ласкавого слова вона тут не почула.
Прийшла Велика субота. Відрання Горпинка працювала: носила воду, підмітала подвір’я, складала нарубані дрова, мила стіл та лави... Тяжко було.
Але ще тяжче стало їй, коли нагадала, що нема в неї нікого близького, хто...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Триває Великий піст. Слово «піст» означає «стримання». У цей час ми, зокрема, стримуємось від певних видів їжі – молочного, м’ясного, яєць, а в деякі дні й від риби і навіть олії. Це загартовує нашу силу волі, виховує в нас слухняність наказам Церкви, полегшує наше тіло. Але найголовніше під час посту – стримувати себе від поганих учинків, брудних слів, і навіть од нечистих думок. Для вас, діти, піст полягає в тому, щоб обмежити кількість солодощів, обмежити перегляд телепередач, не ображатися, не сваритися, слухатись батьків, допомагати їм виконувати хатню роботу.
Також під час посту ми обов’язково йдемо до Сповіді та Причастя.
На сповіді, дорога дитино, промов молитву: «Сповідую перед Тобою, Господи, Боже наш, перед святим Твоїм Хрестом і Євангелієм усі мої гріхи. Згрішив (згрішила) я перед Тобою, Господи (і називай з перелічених тут гріхів ті, котрих ти припустився):
- не молився Богу і небесним покровителям – Божій Матері...
(казка)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Кілька суботніх вечорів Сашко провів у гаражі батька, майструючи модель корабля. Він зробив його з великого шматка дерева. Мати пошила вітрила. Тато виточив з міді малесенький якір. Решту Сашко зробив самостійно.
Маленький вітрильник був дуже гарним, але найважливішим для хлопчика було те, що він зробив його сам. Вітрильник стояв у його кімнаті на особливій поличці. Він подобався всім гостям. Але особливе враження справив на батька:
– Я пишаюся тобою, Сашо! У тебе золоті руки. Яку модель ти будуватимеш далі?
Але Сашко не думав поки що про нову роботу. Зараз усі його думки поглинув вітрильник...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ
Під час кожного Богослужіння в церкві засвічують свічки. Вони призначені не лише для того, щоб освітлювати приміщення. Бо навіть якщо служба правиться вдень, коли світла доволі, все одно запалюють свічки.
Свічки символізують теплоту наших молитов, сердечне покаяння за гріхи, просвітлення нас Божою благодаттю, нашу старанність у служінні Богу.
Свічки горять у різних місцях церкви. Їх запалюють за престолом у семисвічнику, на престолі, на жертівнику, біля ікон посеред храму. У храмі є великі свічники з лунками для багатьох свічок. Туди люди ставлять свічки, які є їх пожертвою на храм. На круглі свічники перед іконами ставлять свічки з молитвами за здоров’я. На квадратний підсвічник із зображенням Розп’яття, який називається канунник, – свічки з молитвою за упокоєння душ померлих.
Під час Всенічної та Літургії – на великому і малому входах, а також перед читанням Євангелія – з вівтаря виносять велику свічу на спеціальному свічникові. Ця свіча...
(казка)
Мюриєль ТЕЙЛОР
На одному з підвіконь самотнього старого будинку стояла маленька свічка, а поряд з нею лежала коробка сірників. Було це давно, коли ще не існувало електричного освітлення. У ті часи свічки вечорами старанно працювали, освітлюючи всі закутки в кімнатах.
Коли після робочого дня втомлені мешканці засинали, свічка та сірникова коробка, які залишалися на підвіконні, розпочинали між собою розмову.
Одного разу коробка стурбовано озвалася до свічки:
– Подруго, ти усе меншаєш та меншаєш. Коли ти гориш – ти танеш. Будь обережною, а то раптом від тебе нічого не залишиться!
Свічка посміхнулася...
(казка)
За Лесею БРИЗГУН-ШАНТОЮ
Було це дуже давно. Тоді ще, як Бог сотворив небо і землю. Першого дня Бог сказав «Нехай буде світло!», а потім розсипав по небу щедрою рукою мільйони зірок – усі зірки, крім однієї, зовсім маленької.
Жаль стало маленькій зірочці, що Бог не дозволив їй на небі світити, як усім іншим зіркам, і вона почала гірко плакати. Почув це Бог і сказав:
– Я ще не маю для тебе місця, маленька зіронько. Тобі ще треба трішки підрости.
Багато літ пройшло від того часу. Тоді одного дня Бог сказав:
– Мені треба три мільйони зірок, щоб освітити Моїм дітям дорогу до обіцяної землі. Хто хоче мені допомогти?..
(історія з життя)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Навіть радянська преса не змогла обійти мовчанням цей неймовірний випадок, так багато розмов точилося навколо нього. Хоча з тих пір минуло сорок літ, наука дотепер не дала пояснення, що ж усе-таки відбулося 1956 року у місті Куйбишев (нині Самара). А було все так: у ніч на 31 грудня молода дівчина Зоя запросила до себе на новорічну вечірку сімох приятелів. Поки гості сходилися, мати пішла до церкви: їй не дуже подобалось, що дочка влаштовує гучну забаву в час Різдвяного посту.
Гості зібралися, а наречений Зої Микола чомусь іще не прийшов. Його не стали чекати, почалися танці. По кімнаті закружляли три пари, а Зоя залишилась одна. Ображена, не замислюючись над тим, що діє, зняла вона зі стіни образ святого Миколая і сказала: «Візьму цього Миколая і піду з ним танцювати». При цьому вона не зважала на подруг, котрі просили не робити такого блюзнірства. «Якщо Бог є, Він мене покарає», – відповіла Зоя...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи