Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Андрій ГНАТЮК, прот. Віталій СОБКО, Костянтин ОЛЕКСЮК

Волиняни вшанували одну зі святинь Християнства – мощі великомучениці Варвари. Уперше за майже 900 років перебування в Києві вони тимчасово покинули столицю, аби в багатьох українських містах, і в Луцьку зокрема, поширювати милість Божу. Велике паломництво з нагоди 1700-річчя від часу мученицької кончини святої проводиться з благословення Патріарха Філарета.

У середньому в кожній єпархії мощі перебувають близько тижня, але для Волинської як однієї з найбільших зробили виняток: тут мощі зберігалися майже 9 днів – з 15 до 23 травня. До цього вони вже побували в Житомирській та Рівненській областях. На Волинь на межі областей їх передав митрополит Рівненський і Острозький Євсевій, після чого відслужено короткий молебень. Святиню зустрічали єпископ Луцький і Волинський Михаїл та духовенство...

Юрій РИЧУК

Храму Юрія Переможця, куполи якого височіють за каштанами по вулиці Стрілецькій у Луцьку, дісталася непроста історія. Переживши часи польської окупації, панування атеїстичної влади, церква мусила побувати і католицьким храмом, і Музеєм бойової слави. Але очевидно, того хотів Бог, що церква (до речі, збудована для духовних потреб армії) усі роки мала безпосередній стосунок до війська – середовища, якому священиче слово та християнські цінності потрібні як нікому. І хоча сьогодні храм позбувся означення «військовий», ставши церквою однієї з луцьких парафій, все ж перебування на території військової частини робить його особливим. І зберігає у пам’яті сучасників майже екзотичну назву – Бригадна церква...

Запитання

Нещодавно новообрані народні депутати України приймали присягу, і лиш після того їм видали посвідчення депутата. Текст присяги новообраного Президента міститься в Конституції. Дають присягу і військовики, і юристи, і наречені. Священнослужителі теж мають свою присягу з такими словами: «...Обіцяю і клянусь Всемогутнім Богом перед Його святим Євангелієм...» Як це узгодити з настановою Ісуса Христа: «А Я кажу вам не клястися зовсім»?

Протоієрей Віктор Михалевич,
капелан і викладач Волинського інституту імені В’ячеслава Липинського МАУП

Сучасне суспільство перебуває в умовах жорсткої конкуренції духовного і секулярного – світського. Сьогодні відбуваються процеси, які все далі і далі відводять нас від Бога, од вічного Джерела життя та, відповідно, морального способу життя. І кому як не нам, християнам, сьогодні, на початку ІІІ тисячоліття, дана можливість укотре заявити про це і забити тривогу в українському суспільстві та й по всьому світові, що людство повинне схаменутися, зупинитися і переосмислити всі явища, які відбуваються у світі без Божого благословення...

Андрій ГНАТЮК

Волинська єпархія відзначила 40-річчя єпископа Луцького і Волинського Михаїла. З нагоди ювілею у кафедральному соборі відправили Божественну Літургію, під час якої молилися 6 архієреїв, близько 230 священнослужителів, представники влади, громадськості, багато вірян. У муздрамтеатрі відбулася урочиста академія, де преосвященного вітали сусідні ієрархи, лідери християнських спільнот, що входять Волинської Ради Церков, обласні очільники, керівники державних установ, підприємств, представники закладів освіти, науки, медицини, громадських і благодійних організацій, а також найкращі творчі колективи Луцька...

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ

Смерть Ісуса Христа на хресті дуже засмутила Його учнів. Для них Він був не лише добрим Другом, Вчителем, Порадником. Вони сподівалися, що Ісус очолить військо і визволить їхній рідний юдейський народ, який був поневолений римлянами та багато років терпів наругу і знущання. Але тепер Христос помер. Як Він може бути Визволителем? Вони цього не розуміли.

Після арешту і страти Вчителя апостоли  чекали, що і їх спіткає те саме. Тому вони переховувалися в одному з будинків у Єрусалимі, старанно зачиняючи двері на всі засуви.

А коли третього дня вранці жінки пішли до гробу Ісуса, то побачили, що гріб порожній. Ангел, якого вони бачили біля гробу, сказав їм: «Ісус живий!»

Учні схвильовано обговорювали подію. Вони ще не могли повірити, що Христос...

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ

Діялось це давно в Україні. Ще задовго до Великодня настала весна. Трава росте, сонце тепленько гріє... І на землі, і на небі, і в людських душах – всюди весна.

В одному селі жила вбога вдова з восьмирічною дочкою Горпинкою. На початку весни жінка померла, і Горпинка зосталася круглою сиротою.

Після похорону взяли її до себе одні люди, та не з милосердя. А щоб виховати її собі на робітницю. Навіть і тепер, хоч яка ще мала, примушували її до важкої праці. Та ще й покрикують, щоб квапилася. Жодного ласкавого слова вона тут не почула.

Прийшла Велика субота. Відрання Горпинка працювала: носила воду, підмітала подвір’я, складала нарубані дрова, мила стіл та лави... Тяжко було.

Але ще тяжче стало їй, коли нагадала, що нема в неї нікого близького, хто...

Ольга ХАРІВ

16 травня минає 15 літ від часу хіротонії настоятеля Вознесенського храму й благочинного Горохівського округу протоієрея Андрія Сидора. Скромний ювілей скромного священика. Але не за статурою, не за ділами і не за духом.

Народився майбутній душпастир на Львівщині в селі Борятин у благочестивій родині. Про свій шлях до священства згадує з сумом.

– Я вирішив стати священиком одразу після служби в армії. Радянська влада всіляко старалась чинити перепони моєму бажанню. Приїжджали з паспортного столу, вмовляли і погрожували, просто забороняли вступати до семінарії. Хоча це вже був 1988 рік, час «перебудови». Пропонували мені вступати до будь­якого іншого навчального закладу.

Та юнак сміливо відкинув ту спокусу. Був упевнений, що нелегке покликання подарував сам Господь, і він не хотів, не мав права зрадити того небесного...