Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
Оксана АНДРІЙЧУК
Життя людини – це мандрівка. Окрім шляху життєвого, християни з прадавніх часів подорожували до святих, обраних Богом місць і ці походи називали прощею, паломництвом, богоміллям.
Проща – це покута, їй притаманний дух стриманості й молитви. Щоб зрозуміти піше паломництво, насамперед, потрібно усвідомити, що це не туристична прогулянка з бадьорими піснями і вигуками, а своєрідна тиха, особиста розмова з Богом. І цю розмову всією дорогою допомагають людині підтримувати ангели, що ідуть поруч, радіючи за ті душі, які знайшли в собі сміливість на подвиг, для того, щоб випросити прощення гріхів, щоб засвідчити віру, покору і відданість Богу та Його Пречистій Матері. Адже сам Ісус Христос разом із Матір’ю та Йосипом ішов як прочанин до Єрусалима...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Біди стаються тому, що люди неправильно ставляться до природи, забруднюють її. Біди трапляються і через те, що люди недбало ставляться до своїх душ, забруднюють їх гріхами. Якщо є багато забруднених людських душ, у природі трапляється біда.
Бог бачив, що через бруд у душах людей може статися страшний потоп. Попередити про те, що може трапитись біда, Бог міг лише через праведного Ноя. Господь промовляв у його чистому серці. Ной ходив і переконував народ, щоб вони покинули грішне життя й очистили свої душі. Але люди не хотіли слухати Ноя. Вони продовжували грішити...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Випало з гнізда пташеня – зовсім маленьке, безпорадне, навіть крильця ще не виросли. Нічого не вміє, тільки пищить і дзьобик розкриває – їсти просить.
Взяли його діти і принесли в дім. Спорудили йому гніздечко з трави і гілочок. Володя годував малюка, а Іринка напувала і виносила на сонечко.
Незабаром пташеня зміцніло і замість пуху в нього стало пір’ячко наростати. Діти знайшли на горищі стару клітку для птахів і посадили в неї свого улюбленця: занадто вже виразно став на нього кіт поглядати. Цілими днями біля дверей чергував, слушної миті чекав, і скільки його діти не гнали – очей з пташеняти не зводив...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Віта гойдалась у кріслі і була дуже незадоволена.
– Чому ви не дозволяєте мені піти з Оленкою в кіно? Усі мої однокласники подивились цей фільм. Нічого поганого не трапиться. Я хочу дізнатись, чому всі говорять про нього.
Віта дуже добре знала, як ставляться її батьки до фільмів жахів. Недовго думаючи батько закотив рукав сорочки, показуючи великий шрам.
– Знаєш, звідки цей шрам?
І не дочекавшись відповіді, розповів його історію...
Андрій ГНАТЮК
Проблеми збереження української мови полягають не лише в захисті її від зовнішніх впливів, вважають волинські мовознавці. Те, що сьогодні чужомовного продукту на полицях книгарень і розкладках більше, – проблема задавнена. Інша біда, що цей чужомовний вплив підхоплюють багато наших письменників і використовуютьу своїх творах у формі нецензурної лексики, походження якої аж ніяк не українське. Таким чином, мова, яка вижила під чужинським геноцидом і циркулярами, тепер занепадає від деяких так званих майстрів пера, які заради марної слави забруднюють її лихослів’ям. Справжня українська мова знову недоступна українцям?..
Скромність, традиційність, простота – основні ознаки зовнішнього вигляду жінок у церкві
Запитання
Яким має бути в церкві зовнішній вигляд жінки? Чи можна, йдучи до храму, не брати хустки, вдягнути штани, використовувати косметику й таке інше?
Відповідає протоієрей Михайло Бучак
Шукаючи відповідь на це запитання, найперше звернімося до Книги книг – Біблії. «І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це...
Віктор ГРЕБЕНЮК
Це запитання з наближенням Пасхальних свят православні задають щороку. Багатьох бентежить: якщо відомо з Євангелії, у якому віці Спаситель зазнав хресної страти, якого дня воскрес, то й дата Великодня відома. Але чому ж вона змінна?
Для нас, європейців ХХІ століття, багато обставин життя двотисячолітньої давнинив Палестині здаються дивовижними: у людей не було прізвищ, одночасно ходили різні гроші (світські та храмові) тощо. Та найбільш неймовірним є ставлення давніх людей до часу. Юдеї – сучасники апостолів – хочі ділили вже добу на години, але відповідно до пори року години мали різну тривалість. Причому лічили час тригодинними блоками – тричассями; про хвилини чи секунди і гадки не мали. Тривалість місяців не була щороку однакова, причому їх було то дванадцять, то тринадцять. Протягом доби розрізняли два вечори...
Петро МАРТИНЮК
Ще, здається, зовсім недавно було призначено священика на селище цукрового заводу, що у Володимирі. А як величаво сяє сьогодні красою Свято-Володимирська церква, немов закликає: «Погляньте на мене, як день у день я стаю все помітнішою».
За допомогою спонсорів місцеві парафіяни з настоятелем священиком Юрієм Пікулою намагаються якомога швидше перейти від тимчасового храму до нового великого храму Божого і допомагають священику, хто чим може. Спільними трудами і спільною молитвою намагаються звести куполи на церкву, покрити їх і прикрасити їх хрестами...
(повчання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
З того часу як люди перестали слухатись Бога, вони втратили рай, вони втратили своє щастя. Адже коли людина грішить – вона страждає, тобто нещаслива.
Перші люди через свою неслухняність утратили можливість розмовляти з Богом і бути щасливими з Ним. Їхні нащадки, тобто люди, які народжувалися після них, теж були далекими від Бога.
Але Господь пообіцяв Адаму і Єві та всім їхнім нащадкам, що прийде Спаситель, Який врятує людей від їх гріхів, від їх неслухняності Богові та навчить їх бути щасливими.
Творець дуже любить нас, людей. Його не слухались перші люди, не слухаються і тепер, але, незважаючи на це, Він послав нам на землю Спасителя – Ісуса Христа...
(оповідання)
Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку
Ніч добігала до кінця. Далеко, на східному обрії, небо почало рожевіти. Яскраво-рожева смуга поволеньки розсувалася щораз ширше. Починало розвиднятись.
В Оливному саду відізвалась перша пташина. За хвилину таких голосів стало чути більше, але вони були несмілі, неголосні. Коли ж почало розвиднятись, пташки виспівували голосніше й радісніше.
Місто Єрусалим було спокійне, там не було чути ніяких голосів. Мешканці спали. Це був святковий день. Свято Пасхи.
За містом, недалеко від гори Голгофи, теж було тихо. Там був гріб, у якому поховали Людину, Яку недавно стратили. Біля гробу було чути притишену розмову. То – римські вояки, щоб не заснути, розмовляли...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи