Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Протоієрей Віталій СОБКО, прес-секретар єпархії

Протягом багатовікової історії Церкви її ворог диявол, використовуючи різноманітні хитросплетіння, невтомно боровся проти Христової спільноти. Він завжди був натхненником технологій, якими завдавалися їй підступні або відверті удари – оббріхування, дискредитації, приниження, висміювання... Нині усе, як і колись: зрадником стає той, кого покликано бути смиренним послушником волі Божої, брехуном – кого покликано поширювати правду Слова Божого.

Що робити зловмисникам, ворогам Волинської єпархії, яка послідовно й упевнено розвивається, розбудовується, міцніє, множиться парафіями та монастирями? Як їй зашкодити? Способів багато. Наприклад, інформаційна атака. Там, де немає можливості вести «лобову» війну, її ведуть посередництвом так званого чорного піару. Сьогодні – це найбільш модний спосіб захоплення територій, дезорганізації управління, знищення лідерів тощо. Ефективність інформаційної війни вища за...

Усечесні отці, дорогі брати і сестри!

Близько двох років Ви щомісячно одержуєте «Волинські єпархіальні відомості». Завдяки довірі й підтримці читачів тираж газети збільшився вдвоє й вона стала найпопулярнішим і наймасовішим релігійним виданням Волині. Ми переконані в закономірності цього явища, адже «ВЄВ» як офіційний друкований орган Київського Патріархату на Волині – єдине видання, де повно й об’єктивно висвітлюється діяльність Церкви і минулого, і сьогодення нашого краю. Газета пропагує основи християнської віри, публікує матеріали щодо суспільно-релігійної та духовно-патріотичної проблематики, про багатогранне православне життя, виховання й духовний розвиток дітей і молоді...

Священик Василь КЛОЧАК, настоятель храму Воздвиження Хреста Господнього в Луцьку,
протоієрей Віталій СОБКО

Історія

Спочатку храм святого Феодосія був цвинтарною каплицею для відспівування померлих військовиків і проведення поминальних служб. Луцьк тоді був невеличким повітовим центром. Військовий гарнізон становив майже чверть його населення: з 13 804 мешканців майже 2500 були військовиками.

Для такої кількості військових, а вона майже не змінювалась протягом століття, потрібні були не тільки казарми, а й лазарети і, звичайно, військове кладовище. Спочатку померлих солдатів ховали на...

Запитання

Час від часу чую з телевізора або читаю в газетах про конфлікти, які сталися в тому чи іншому храмі. Скажіть, будь ласка, чому в Церкві взагалі таке допускають і яка найпоширеніша причина цьому?..

Галина ЧЕРНЕНКО

Приїзду в селище Колки священика Андрія Закидальського чекали далеко не всі. Він, як у двобої, став перед місцевою владою. Його опонентами назвалися батюшка Валентин з московською громадою. Два баптистських осередки споглядально ставились до молодого вчорашнього семінариста. Насилу з Божою поміччю вдалося вибороти кімнату колишнього дитсадка під приміщення Свято-Миколаївської церкви Київського Патріархату.

– На території старого кладовища колись стояла невелика капличка Святителя Миколая Чудотворця. Була дерев’яною і, якщо не помилюсь, – каже священик, – 1939 року її спалили разом з двома сусідніми хатинами. Саме тому, як акт відновлення, ми й зареєстрували зі своєю громадою парафію Святого Миколая. Уже неможливо було збудувати церкву на старому місці, тому ми й знайшли нове місце для нового храму...

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Біблія навчає нас не лише самим молитися до Бога, але також просити інших молитися за нас. Чому так?

Коли людина молиться не сама, а в гурті, тоді вже молиться Церква і така молитва сильніша. Адже коли ми плануємо велику роботу, наприклад, викопати картоплю на городі, – ми збираємось гуртом, толокою. Коли багато людей об’єднуються – вони стають сильнішими: швидше і легше виконують роботу. Так і з молитвою – при об’єднанні люди збільшують її силу. Ісус Христос сказав: «Якщо зібрались двоє чи троє людей в ім’я Моє, – тоді Я знаходжусь серед них». Він хоче, щоб ми молились не лише на самоті, але й гуртом, громадою.

Ми просимо молитися за нас не тільки священика, не тільки своїх братів і сестер з церкви, тобто своїх земних друзів, але й небесних. Цими друзями є святі.

Найперше ми просимо молитися за нас до Бога Пречисту Діву Марію. Діва Марія...

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ, директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Ця історія прийшла з тих далеких часів, коли процвітало чумацтво, торговельні шляхи якого пролягали і через Україну, і далеко за її межами. Чумаки перевозили сіль, рибу, різноманітне начиння тощо. Цей промисел вважався хоча й дуже прибутковим, але надто небезпечним. Сучасні чумаки переганяють вантажі на комфортабельному транспорті, але і за них, як у давнину, не менше хвилюються їх родичі.

Тужить-горює дружина чумака: ось і літо вже минає, а все немає з Дону чоловіка. Чи, бува, не трапилось якої біди з ним? Господи, помилуй...

– Помоліться, дітки, Богу, щоб здоровим повернувся додому ваш батько...

Прот. Віталій СОБКО

13 жовтня Православна Церква вшановує святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Руси. Цього дня Волинська єпархія відзначила день ангела єпископа Луцького і Волинського Михаїла, який приймаючи монашество, отримав ім’я саме на честь цього святого.

Святитель Михаїл за одними даними – грек, за іншими – болгарин. Як зазначається в книзі Наталії Матвєєвої та Андрія Голобородька «Святі і свята України», існує переказ, що коли 988 року великий князь Володимир прибув до Києва з Царгорода, з ним був святитель Михаїл Сирин, який став першим Київським митрополитом і брав безпосередню участь у хрещенні киян. Він був людиною благочестивою та освіченою, провадив...