Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
14 і 19 серпня дуже багато волинян взяли участь у Богослужіннях на прекрасні літні свята – Винесення чесних древ животворчого хреста Господнього та Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. У ці дні віряни, як зазвичай, прийшли із зіллям, яблуками, виноградом, медом тощо. Вперше урочисті Літургії з нагоди цих празників відправили не в кафедральному соборі Святої Трійці, а на майдані перед ним, облаштувавши тимчасовий престіл у водосвятній каплиці. Храм не зміг би вмістити всіх охочих. Немало вірян, як, наприклад, жінка, зображена на світлині Леоніда Максимова (19 серпня), поспішали до церкви не лише, щоб освятити приношення, а й приступити до святого Причастя.
Цей образ, який датовано XVII ст., походить із храму с. Сошично Камінь-Каширського деканату. Матеріал: дерево (липа), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, позолота, посріблення...
Запитання
Я – нехрещений, до церкви не ходжу, але в Бога вірю. Читав Біблію і вмію молитися. Я хороший чоловік і батько, займаюся добродійністю. Чому я маю ходити до церкви і цілувати руки священикам?
Відповідає Патріарх Філарет
Бути суб’єктивно «хорошою людиною» стало б просто, якби не було зла, гріха і впалих духів – демонів, які ведуть людей до загибелі. Ми, люди, за природою обмежені і в нас діє гріх, тому ми не є мірилом істини: «що зрозуміле, те правильне, що незрозуміле – помилкове»...
Київський Патріархат виступив за ексгумацію останків жертв Луцької тюрми й належне їх пошанування
Андрій ГНАТЮК
Розкопки, про які тривалий час забороняли навіть думати. Розкопки, що лоскочуть нерви кожному свідомому українцеві й очевидцям тих подій, яких лишилося зовсім мало. Розкопки, які дратують компартійних прихильників. Луцьк розкрив болючу рану своєї історії, аби залікувати її молитвою і добрим словом про невинно убієнних.
Розкопки на місцях розстрілу в Луцькій тюрмі кожним сантиметром підтверджують кривавий злочин енкаведистів, жорстокий злочин, від якого постраждали тисячі українців.
Розпочали їх із так званої третьої ями. Припускають, що сюди кидали поранених та добивали їх різним чином. Екскаватором зривають асфальт, а далі троє дослідників по міліметрах знімають ґрунт. На більш ніж метровій глибині натикаються на численні кістки. Це масові поховання жертв розстрілу. У цій ямі знайшли...
Галина БОНДАРУК, Луцьк
Народження дитини – це справжня радість, це плід любові! Що ж багатьох жінок змушує йти на аборт? Гріховна спокуса. Інколи жінка перериває вагітність за рекомендацією лікаря, але мова не про це. Частіше бувають аборти із різних особистих причин, але ніякі виправдовування не мають ваги. Не задумуються жінки про можливі наслідки аборту. Дуже важко згадувати, як свого часу, не знаючи, що таке гріх, я його скуштувала. Окрім того, що я погасила іскорку життя, прийшли ускладнення зі здоров’ям. Лише тоді почала каятись.
Будь-яка операція – це ризик. Аборт же дуже рідко проходить безслідно для здоров’я жінки. Та найголовніше, що аборт – це вбивство. Цей тяжкий гріх нині не карається законами нашого суспільства, але його осуджує Бог...
Духовне збагачення вихованців. Таке перше завдання ставить собі Волинська духовна семінарія, розпочавши черговий навчальний рік
1 вересня архієпископ Михаїл, єпископ Кіровоградський і Голованівський Марк (колишній ігумен жидичинського Миколаївського монастиря), ректор Волинської духовної семінарії (ВДС) протоієрей Ігор Швець, канцлер протоієрей Микола Цап, обласний декан протоієрей Іван Семенюк, викладачі-священнослужителі відправили в кафедральному Троїцькому соборі молебень. На ньому були присутні вихованці семінарії, зокрема першокурсники. Склавши вступні іспити 20 серпня, навчання у ВДС розпочали 29 вихованців: 8 – з Волинської єпархії, решта – із різних регіонів України. Владика Михаїл звернувся до них із напутнім словом. «Завжди Церква потребувала хороших священиків, їх завжди не вистачало. І в Старому Заповіті є про це згадка, і в Новому. Завжди женців було замало на достиглі поля. І нині у них велика потреба. Тож нехай Господь укріпить вас у бажанні стати добрими працівниками на Його ниві», – сказав архієрей...
Віктор ГРЕБЕНЮК
Сім років тому 14 серпня лиха звістка із села Старий Чорторийськ на Маневиччині змусила зажуритися багатьох християн. Одразу ж після освячення колишнім керуючим нашої єпархії митрополитом Яковом (Панчуком) хреста на місці, де передбачалося спорудити храм Київського Патріархату, цей священний символ вирвали з землі, наглумилися над ним і вкинули у річку фанатики УПЦ МП. Наступні факти примусили декого з тієї юрби схаменутися чи, принаймні, задуматися: за кілька років головні фігуранти того безчинства один за одним трагічно загинули. Але ці сумні випадки не озлобили, не зловтішили громаду, навпаки – у Свято-Успенській церкві, яку все-таки спорудили на запланованому місці, підносяться молитви за наших братів і сестер по вірі й по крові, які вчинили те злодіяння...
Приїзд Московського Патріарха Кирила в Україну, як і прогнозували, став візитом розчарування. Але в результаті – Київський Патріархат став лише міцнішим
Протоієрей Віталій СОБКО,
прес-секретар єпархії
Непростий процес об’єднання у єдину Помісну Українську Православну Церкву знову намагаються загальмувати. Предстоятель РПЦ, прибувши в нашу країну з десятиденним «пастирським» візитом, робив для цього все можливе. У Київському ж Патріархаті ілюзій не плекали відпочатку: ця поїздка – черговий політичний проект Кремля, реалізація новітніх імперських амбіцій, прихованих під маскою Православ’я. Слава Богу, в Україні вже чимало свідомих православних, справжніх українців, тож російський Першоієрарх, сам того не бажаючи, викликав зворотню реакцію. Внаслідок візиту наша, незалежна від Москви Помісна Церква стала кріпшою...
Багатьом вірянам нашого краю цей образ добре відомий. Адже Богородиця Холмська – найдавніша з усіх ікон, що збереглися в Україні: кінець ХІ – початок ХІІ століть...
Нема небезпеки заразитися під час причащання. Ложечка (лжиця) освячена доторканням до Тіла й Крові Христових
Запитання
Чому б не зробити одноразові ложечки для Причастя? Адже коли споживають усі з однієї, чи не можна заразитися якоюсь хворобою?
Відповідає кандидат богословських наук Василь Лозовицький
У найдавніші часи історії Церкви Причастя відрізнялося від сучасної практики. Тоді миряни, як і дотепер священнослужителі, приймали святі Тайни роздільно: спершу їм подавалося в руки Тіло Христове, потім давали прямо із чаші Кров Христову. Вівтар тоді ще не був відокремленим від центральної частини храму іконостасом. Диякони підносили святі Дари до кожного з присутніх на Богослужінні. Також вони відносили Святі Дари додому до тих християн, які з поважної причини були відсутні...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи