Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»
Виданням Акафіста Пресвятій Богородиці розпочав діяльність видавничий відділ єпархії «Ключі»
Віктор ГРЕБЕНЮК, Юлія СПІРІНА
Нестача книг українською мовою стала притчею во язиціх, а розмови на цю тему вже набили оскому. І якщо художня література ще сяка-така є, видання підручників фінансує держава, то православної книжки треба пошукати. Московський Патріархат видає багато, але по-українськи – мізерний відсоток, в УАПЦ є одне малесеньке видавництво, бо й Церква невелика, але ж Київський Патріархат!.. Видавничий відділ Патріархії, хоч його книги й добротні, – але всього цього мало. Доходить до того, що суто православну україномовну літературу вже друкують греко-католицькі видавництва. Сором та й годі.
Тож, аби втамувати хоч перший голод на україномовну православну книжку, за благословенням владики Михаїла розпочав роботу видавничий відділ єпархії «Ключі»...
Переважна більшість святих Руси-України – це насельники Успенської Києво-Печерської лаври. Нині молитовно згадуємо тих із них, котрі поховані у Дальніх печерах...
Історію смерті перших мучеників християнської Русі знаємо з дитинства. І як несподівано помер князь Володимир Великий, і як його пасинок Святополк...
(Закінчення. Початок у попередньому числі)
Андрій ГНАТЮК
– На нашій парафії люди самі переконуються в тому, що довго плакати за дітьми і шкодувати за тим, що Господь ту людину покликав в інший світ, не треба. Ми повинні згоджуватися з волею Божою, бо в молитві «Отче наш» читаємо: «Нехай буде воля твоя...» І тут повинні покласти все на волю Божу. Бо, як каже Сам Господь через пророка, «Мої думки – не ваші думки, Мої дороги – не ваші дороги». І коли Господь покликав чи то юнака, чи то дитину із цього світу, значить, він покликав для того, щоб не просто знищити тіло, але спасти і тіло, і душу, щоб вони були чисті, бо знаємо, що сам Господь говорить зі Святого Письма: гроби померлих повідкриваються і вийдуть ті, хто чинили добро, – на воскресіння, а ті...
(Закінчення. Початок у попередньому числі)
Протоієрей Віктор ПУШКО,
настоятель храму Різдва св. Йоана Хрестителя в с. Лище Луцького районного деканату
Спасіння од вічної смерті перетворюватиметься в «самореалізацію», віра – в почуття безпеки, гріх – у справу індивідуальної психологічної установки, а етика зводитиметься виключно до етикету, тобто до виконання певних правил корисної гри. Сьогодні ми бачимо спотворення християнського віровчення й утворення синтезу з одного боку – ліберальних, секулярних з традиційними, чи то пак ортодоксальними, віками незмінними, святими для християн поняттями про Бога. І цей синтез подається людині як адаптований, у чомусь спрощений, полегшений шлях до спасіння. Бо ідея Самого Бога не заперечується, але шлях до спасіння повністю спотворюється. Той шлях, який асоціюють...
Свічка – давня помічниця у молитві, а не ознака забобонності чи ворожби
Запитання
Яке значення свічки для християн і чи потрібна вона взагалі? Чому її використовують під час Богослужінь?
Відповідає ієромонах Марк (Левків)
У перші віки Християнства за Богослужінням завжди використовували свічки (лампадки), бо молились у катакомбах, підземеллях, де неможливо обійтися без світла. Але це практичне значення не було основним. «Ніколи не здійснюється у нас Богослужіння без світильників, – говорить учитель Церкви Тертуліан, – але використовуємо їх не тільки для того, щоб прогнати морок ночі, – Літургія звершується в нас при денному світлі, – але для того, щоб зобразити через це...
Релігійне виховання дитини – шлях до Бога, а не навпаки
Протоієрей Віктор ПУШКО,
настоятель храму Різдва св. Йоана Хрестителя в с. Лище Луцького районного деканату
«Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Мф. 19:14).
У невеличкому сільському храмі служиться Божественна Літургія. Парафіяни зосередженно моляться, читається Євангеліє. Двері храму відчиняються і входить жінка з двома діточками. Одного, ще зовсім маленького, вона тримає на руках, другий, років чотирьох, постоявши хвильку починає ходити по храму, сам з собою розмовляючи. Менший син на руках мами починає крутитись, плакати. Зосередженість під час молитви в храмі зникає, вся увага вірян звернена на маму й дітей. Хтось робить їй зауваження, просячи вийти в притвор, поки священик каже проповідь. Жінці стає прикро, адже вона та діти ні в чому не винні. Чому її виганяють із церкви? Невидима напруга дедалі зростає...
Виноситься чаша. Мама підносить до Причастя немовля. Дитина відвертається, викручується й плаче. Жінка притискає ноги, прислужник тримає дитину за руки...
Протоієрей Тарас СТЕФУРА, локачинський декан
У наш час можна почути багато розмов про церкви, віру і про Бога. Та найчастіше – про нешанування ікон, або іконоборство, – переважно з уст людей, які називають себе свідками Єгови. Це найпоширеніша єресь.
Іконоборці, мотивуючи тим, що друга Заповідь Божа забороняє ідолопоклонство, називають ікони ідолами. Усю Божу науку вони тлумачать по-своєму, відкидають Святу Трійцю, Божу Матір, святих угодників. І часто, заходячи до православних, починають нав’язувати своє лжевчення. Розгортають Біблію і, вибравши якийсь вислів, тримаються його, не читаючи далі...
Інна ЧЕРНЕНКО,
членкиня Православного молодіжного братства Преподобного Миколи Святоші, князя Луцького
Молода душа мріє радіти, насолоджуватись життям, відпочивати. Але як це робити по-православному? Хлопці й дівчата з усієї України вміють поєднувати відпочинок і християнство. Побувати на Всеукраїнському православному таборі в Пляшеві вдалося і нашій молоді. Православне молодіжне братство Преподобного Миколи Святоші, князя Луцького, було частиною християнської родини...
Протоієрей Михайло БУЧАК,
настоятель Свято-Покровського храму в с. Маяки Луцького районного деканату
«Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною». Через століття линуть до нас ці слова Спасителя, які передає нам євангеліст Йоан Богослов. На кожній Літургії Господь промовляє до всіх вірних: «З вірою і любов’ю приступіть». Звершується найвеличніше таїнство Церкви Христової – святе Причастя. Звершується чудо. А тих, хто приступає до таїнства, – все менше. Чому? Невже ми не маємо потреби з’єднатися з Господом? Невже ми стали настільки сильні, що можемо прожити життя без єдності з Христом? І чи...
Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).
Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).
25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.
Укази єпархіального архієрея в 2015 р. 02 листопада 2015 р.
Звернення Управління єпархії та Управління ДСНС у Волинській області 18 серпня 2015 р.
Резолюція міжнародної науково-практичної конференції на тему: «Християнська традиція Київської Русі»* 10 червня 2015 р.
Усі документи