Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Мойсей виховувався в палаці фараона, дуже старанно вчився і згодом знав усю мудрість єгипетської науки. Пізніше, коли він очолив Божий народ, ці знання знадобились йому. Але Мойсей не забував, що він єврей, і любив свій народ.

Мойсей був дуже запальний, і одного разу випадково вбив єгиптянина, захищаючи єврея. Тому змушений був утекти з Єгипту в іншу країну. Він оселився у священика Їтра’ (Йофора), одружився з його дочкою і пас його отари.

Одного разу Мойсей зайшов з отарою далеко і був біля гори Хорив. Там він побачив дивне видіння: терновий кущ, який горів, та не згоряв; був охоплений полум’ям, а сам не горів.

Голос Божий говорив до Мойсея з куща і сказав йому про те, що на нього покладається завдання вивести Божий народ з Єгипту...

Був в одному селі кріпосний хлопчик Панько. Ріс він при панському дворі. Посада була в нього така – «усім допомагати». Це означало, що всі в садибі «мали право» примушувати Панька робити за них різну роботу, і він безперестанку працював.

Бувало, взимку діти зранку встануть, поглянуть із вікон – а Панько уже везе на собі, зігнувшись, великі санчата з в’язанками сіна та іншого дрібного корму для худоби і птиці. Вони встають, а він уже наробився, і рідко побачиш, що присяде біля хліва і їсть окраєць хліба й запиває водою з дерев’яного кухлика. Запитують його:

– Чому ти, Паню, один хліб сушкою жуєш?

А він, посміхаючись, відповідає...

Кожен православний повинен молитися за здоров’я та упокій своїх родичів, близьких. Громадою молимося за тих, чиї імена читає священик на Відправі. Замовляємо й окремі молебні за живих і панахиди за померлих. Для цього існують пом’яники, або ж поминальники, граматки.

Нещодавно видавничий відділ «Ключі» нашої єпархії випустив нові пом’яники – за здоров’я та за упокій. У чому їх особливість? Вони виготовлені у добротних, довговічних обкладинках, відкриваються своєрідною інструкцією: адже дуже часто парафіяни неправильно заповнюють пом’яники.

Тож придбавши у наших храмах ці видання, Ви матимете свого роду фамільну реліквію, що передаватиметься з роду в рід, і з покоління в покоління лунатиме молитва у християнській родині.

Священик Михайло МЕЛЬНИЧУК,
настоятель парафії Святої Трійці в Маневичах

Пливуть віки над Україною. Багато з них були темними, сумними, навіть трагічними. Та настав час, коли можемо стерти з нашої долі наліт печалі. Господь вручив нам свободу та незалежність. Але внаслідок різних обставин, і передусім тому, що за кількасотрічну неволю частина люду втратила патріотизм та бажання жити у власній державі, а Церква – єдність, українська держава сьогодні ще не така, про яку мріяли патріоти, ще не забезпечує належних умов для розвитку нашого народу, його поступу, гідного життя.

Розбудова держави, благополуччя її громадян – тема, над якою роздумують державні діячі, науковці, прості люди. Здавалося б, кожен з нас готовий докласти усіх можливих зусиль, знань та досвіду для розвитку і розквіту рідної України. Однак що перешкоджає будувати...

Запитання

Як Церква ставиться до самотніх мам, які народжують дитя поза шлюбом?

Відповідає протоієрей Ігор Швець, кандидат богословських наук

Не будемо наводити цитат зі Святого Письма чи церковної Книги правил. Відразу скажемо, що одне і друге джерело материнству без шлюбу дає однозначно негативну оцінку. Діти повинні народжуватись у подружніх парах, благословенних Богом і юридично визнаних державою, тобто повінчаних і зареєстрованих у загсі. Статеві стосунки поза сім’єю – перелюбство чи блуд – це одні з найважчих гріхів, тому народжені від таких стосунків є дітьми гріха...

Протоієрей Микола ЦАП,
магістр релігієзнавства, канцлер Волинської єпархії

У статтях «Під прицілом» (2007.– № 10), «Крах ілюзій» (2008.– № 1–2) та «Возз’єднання, що зірвалось» (2009.– № 3) автор оповідав про випробування, яких зазнало Українське Православ’я у Другій світовій війні. У заключній статті циклу коротко нагадано основні події тих часів і зроблено висновки...

Священик Віктор ЛІПЧИК,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Хорохорин Луцького районного деканату

Коли говоримо «Святе Письмо, Слово Боже, Боже Об’явлення» і тому подібне, то маємо на увазі Біблію. Бог є любов. Він завжди живе в любові. Бог забажав поділитись цим з іншими. Для цього Він створив світ, спочатку небесний (ангелів), а потім земний. Про все це написано у Вічній Книзі.

Слово «Біблія» походить від грецького біблус. Так називали трав’яну рослину, з якої в давнину виготовляли папір. До складу Біблії входять книги Старого і Нового Заповітів (написаних до і після Різдва Христового). Ці книги написали натхнені Творцем мужі, і в них подаровано людству Боже Об’явлення, визначено непомильні правила і зразки віри та норми праведного життя. Отож, хоча ці книги написано в різні...

Оксана АНДРІЙЧУК

«...П’яниці ... Царства Божого не успадкують», – сказано в Біблії. Але це не означає, що падіння в пекло не можна зупинити.

Щодня, вмикаючи телевізор, ми бачимо веселі рекламні ролики пива, відкрито спрямовані на молодь, розважальні передачі, де нам розповідають, як зі слабоалкогольними напоями можна дуже класно проводити час, та ще й пропонують виграш, – тільки беріть, пийте, багато пийте, «живіть на повну»! Можна зауважити, що пиво, вино – це не так вже і страшно, це ж не горілка чи спирт. Але науковці довели, що алкоголь – наркотична протоплазматична отрута. Що це означає?..

Запитання

Часто чуємо про конфлікти між церковними громадами і їх настоятелями: занадто молодий священик, не так співає, не те говорить, робить помилки, забагато грошей бере і таке інше. Чи може громада вплинути якимось чином на такого панотця: поставити його у певні рамки, заборонити певні дії або й поміняти?

Відповідає священик Андрій Ротченков

Щоб позбутися конфліктів на парафії, найперше слід згадати, що нашим найголовнішим ворогом і першопричиною всіх наших конфліктів, у тому числі парафіяльних, є диявол. Земна частина Церкви, до якої ми належимо, називається Церквою воюючою, бо ми воюємо проти спокус диявола і злих духів. Закономірно, що чим вищу посаду займає людина в Церкві, тим більший на неї бісівський наступ. Для порівняння: у Другій світовій війні основною мішенню снайперів були...

Андрій ГНАТЮК

Оригінальні образи виходять з-під пензля луцького художника Володимира Жупанюка. Це не просто лики святих чи відтворення біблійних подій. Це духовна історія України – від Київської Русі до сьогодення. Проте через відсутність спеціальної освіти його довго не хотіли визнавати.

Більшість ікон митець присвятив батькові, який водив його історичними місцями, чим і прищепив любов до України. Уперше малювати їх спробував ще в 25 років. Однак то були копії вже відомих образів. А вже як професійний художник заявив про себе в 30. Спочатку були пейзажі, натюрморти. До іконопису повернувся значно згодом. Пан Володимир вирішив не просто писати святі образи, а на них відображати історичні події рідного краю.

Наразі в його колекції сім таких робіт. Особливої уваги заслуговує ікона «Хліб наш насущний». У верхній частині зліва – Зимненський монастир і святі, пов’язані з його історією. Справа – Георгіївська церква на «Козацьких могилах» і...