Система Orphus

Сайт нашої Церкви

Сайти нашої єпархії

Наші банери

  • Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату
    Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського 
Патріархату

Лічильники

img Газета

Основні публікації газети «Волинські єпархіальні відомості»

ВІЗИТ ПАТРІАРХА

Протоієрей Віталій СОБКО,
прес-секретар єпархії

Під час Патріаршого Богослужіння. Світлина прот. Віталія Собка19–20 червня Святійший Патріарх Філарет перебував із архіпастирським візитом у Луцьку. Це 10-й візит Його Святості на Волинь як предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату. Традиційно протягом тривалого часу Патріарх на День Святого Духа молиться в головному волинському храмі – кафедральному соборі Святої Трійці. Спільна молитва Глави УПЦ Київського Патріархату та його волинської пастви була цими днями особливо урочистою, оскільки саме цього року виповнюється 250 літ від завершення будівництва храму й 125 – з часу його освячення як православного собору.

З нагоди успішного прибуття духовенство відслужило короткий молебень. Після молитви першоієрарх привітав присутніх зі Святом Трійці, подякував за теплу зустріч і висловив задоволення тим, що протягом багатьох років має можливість розділяти з волинянами радість П’ятдесятниці.

Пізніше в управлінні Волинської єпархії відбулося дружнє спілкування Патріарха з єпископом Михаїлом і місцевою владою. Обговорювалися церковно-державні стосунки, сучасний стан справ...

31 липня 2005 р.
ПАМ’ЯТІ РОЗСТРІЛЯНИХ В’ЯЗНІВ

Андрій ГНАТЮК

Панахида під стінами колишньої луцької тюрми. Фото Леоніда МаксимоваЩоліта волиняни традиційно вшановують розстріляних в’язнів у Луцькій тюрмі. 23 червня 1941 року, коли німці ступили на територію України, енкавеесівці випустили всіх засуджених, обіцяючи їм волю. Та тільки-но арештанти вийшли на вулицю, розпочався масовий розстріл. Про реальне звільнення в’язнів годі було й думати. Більшовики боялися, що засуджена за антирадянську діяльність інтелігенція може раптово підтримати нападників у боротьбі з радянським режимом. Протягом двох днів під мурами Луцької тюрми загинуло близько чотирьох тисяч чоловік. Чотири роки тому тут засновано монастир, у якому щодня возноситься молитва за невинно убієнних. А щороку в день річниці за жертв розстрілу приходить помолитися духовенство різних християнських церков...

29 липня 2005 р.
ДУХОВНА КУЗНЯ

Олеся ЮРЧЕНКО

Випуск-2005. Фото Сергія ДубинкиПо-різному ставляться до тих, хто своїм життєвим покликанням обрав сан священика, присвятив усе своє життя Богу. Схвалюють, по-доброму заздрять, є й такі, що співчувають чи й засуджують. А от заклад, де проходять духовний вишкіл майбутні священнослужителі – взагалі для багатьох мирян своєрідна «terra incognita». Якось на запитання допитливого малюка «що таке СЕМІНАРІЯ?» заклопотана мама мовила: «Це така пісня…» Чоловік у рясі, що стояв поряд, зовсім не здивувався, навіть виправляти жінку не став. Посміхнувся, схвально кивнув: «А чого ж – пісня! Спів душі, ода вірі, музична грамота духовності...»

28 липня 2005 р.
ВОЛИНЬ ВШАНУВАЛА КНЯЗЯ РОМАНА МСТИСЛАВИЧА

Андрій ГНАТЮК

Меморіальна дошка на Успенському соборі у Володимирі. Фото Сергія ДубинкиЦього року виповнилося 800 років з дня смерті засновника Волинсько-Галицької держави Романа Мстиславича. У Володимирі-Волинському на Успенському соборі, збудованому батьком князя, відкрито й освячено меморіальну дошку. Нині храм, який з наступного року почне готуватись до відзначення 850-ліття, належить Московському Патріархатові. Але чи не найбільш ваагомою подією стало те, що участь в акції взяли дві гілки розділеного православ’я. Між архієреями – архієпископом Володимир-Волинським і Ковельським Симеоном (УПЦ МП) та єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом (УПЦ КП), не відчувалось ворожнечі. Навпаки, вони вітали один одного.

Найбільша заслуга Романа Мстиславича, що в часи розбрату, а це 1199 рік, він зміг об’єднати Волинську і Галицьку землі в єдине Волинсько-Галицьке князівство. Воно мало спільні кордони, армію і грошову систему. Один з польських істориків пише про нього: «Роман за короткий час так піднявся, що правив майжен всіма землями і князями Русі». Галицький літописець називає його самодержцем. Така характеристика відбита і на меморіальній дошці, автором якої є Ірина Дацюк, художній редактор нашого часопису. Сьогодні ж українці знову розділені і, найперше, церковно...

27 липня 2005 р.
РОЗДІЛЕНІ ПРАВОСЛАВНІ, ЧАС ЄДНАТИСЬ!

Протоієрей Михайло БУЧАК

Розділені православні, час єднатись. Малюнок Ірини ДацюкНа вулиці стояв гарний літній день. Закінчивши свої справи в Луцьку, я зупинив маршрутне таксі, що прямувало на Рожище. Увійшовши, привітався з усіма пасажирами по-християнськи: «Слава Ісусу Христу!». У такий момент серце завжди сповнюється радістю, щоб там не говорили: Християнство живе.

До мене одразу ж підсіла жінка середнього віку з явним бажанням поспілкуватись. Наша розмова на різні християнські теми тривала аж до того часу, поки я не попросив водія зупинитись біля Свято-Покровського храму у селі Маяки. У погляді жінки спочатку промайнуло здивування і, немов вистріливши, вона запитала: «А ви з якого Патріархату?» Я спокійно відповів: «Київського». Вона продовжувала здивовано дивитись на мене: ряса, хрест, борода, довге волосся – і Київський Патріархат!! У її очах здивування раптово змінилось холодною злобою: «Раскольник. Будеш вічно горіти в пеклі»...

28 червня 2005 р.
ВЛАДИКА МИХАЇЛ: РІК НА КАФЕДРІ

Андрій ГНАТЮК

Освячення новозбудованого храму в с. Лище Луцького району, 7 липня 2004 р. Фото Сергія Дубинки31 травня виповнюється рік від часу приходу на Волинську кафедру єпископа Михаїла, який до того очолював Сумську і Чернігівську єпархії. Багато священиків  і мирян розцінили Патріарше новопризначення як подію року в Церкві Київського Патріархату на Волині. Адже тоді, можна сказати, стався переломний етап в історії Волинської єпархії. Вона зажила і запрацювала по-новому. Про неї знову стали чути й говорити.

Найперше, що впадає у вічі, – упорядкування території Управління єпархії. З цегли, яка лежала серед подвір’я і довгий час не використовувалася, постала капличка, де згодом освячуватимуть воду. Навколо собору зірвано старий асфальт, замість якого лежатиме плитка. Упорядковано кладовище поблизу храму, у належному стані перебуває могила митрополита Якова. Триває інтенсивний ремонт у приміщенні єпархіального управління...

27 червня 2005 р.
НАВЧИТИСЯ БУТИ ХРИСТИЯНИНОМ
22 травня – 15 років Центрові християнського виховання дітей та молоді в Луцьку

Оксана КОМАРУК

У Луцькому Свято-Троїцькому соборі часто слухають чудовий хор Центру. Фото Сергія ДубинкиУ цій школі не ставлять оцінок і не записують зауваження в щоденники. Найвищим балом уважається добре слово. Тут діти, вітаючись із учителем, не вигукують хором «Доб-рий-день!», а кажуть: «Слава Ісусу Христу!» Аби вступити до цієї школи, не треба надвисокої успішності й особливих здібностей. Єдина умова: мати в душі бажання і віру. По закінченні трирічного навчального курсу випускникам видають спеціальні дипломи, а вони… відмовляються їх брати, боячись, що тепер їм не дозволять приходити у колектив, який став часточкою їх самих, їх родиною, їх другим домом. Називається цей дім Центром християнського виховання дітей та молоді в Луцьку. І вже п’ятнадцять років поспіль тут зростають маленькі священики, єпископи й хористи...

28 травня 2005 р.
ТРИ ГОСПОДНІ ІСКРИ
(легенда)

Підготував священик Андрій РОТЧЕНКОВ,
директор Центру християнського виховання дітей і молоді в Луцьку

Три Господні іскри. Ілюстрація Ірини ДацюкІсус Христос воскрес і у великій славі вступив у рай Господній. Та на порозі неба згадав у Своїй доброті про тих грішних людей, кому зробив багато добра, хоча зазнав від них багато мук. Змилувався Ісус над людьми, бо Його серце було повне доброти і прощення. З великого сяйва, що Його оточувало, добув три іскри, ясні, мов зорі, і промовив:

– Злиньте на землю, світіть людям, і хай кожна з вас учинить велике діло; хай люди, бачачи ваші вчинки, в покорі прославлять велич і силу Господа!

І три іскри злинули на землю, щоб сповнити наказ Творця й Подателя всякого добра.


***

Перша іскра впала на широкий степ, висушений спекою. Поглянула довкола і гнівно-гордо промовила:

– Я сильна, я могутня – тож покараю тих невдячних людей, що зрадили свого Господа й віддали Його на муки...

27 травня 2005 р.
ДИВА У СЕЛІ ДУБОВЕ

Андрій ГНАТЮК

 

Три відродження святині

Історія чи не кожного населеного пункту розпочинається з церкви. Адже зазвичай це найдавніша споруда, яка увібрала у себе всю складність минувшини, надії і розчарування людей, чий рід століттями вкорінився у цій землі.

Церква святого Юрія в селі Дубове збудована не так давно. Але її історія сягає значно глибших років. Старожили, які записували життя парафії, уже померли. В офіційних документах лише раз, під 1814 роком, згадується про існування церкви в цьому селі. Тоді тут діяла церковноприходська школа. Про її будівничих і те, на честь кого була висвячена, – жодного слова. Більше у пам’яті людей збереглося інформації про...

28 квітня 2005 р.
ЯКОЮ МІРОЮ МІРЯЄТЕ?..

Протоієрей Віктор ПУШКО

Одна молода сім’я охрестила свою першу дитину в храмі Київського Патріархату. Через деякий час вони привели дитя до Причастя, але вже в церкву Московського Патріархату. Священик, довідавшись, що хлопчик охрещений в Київському Патріархаті, не допустив його до Причастя, аргументувавши це тим, що він не визнає жодного Таїнства в Українській Церкві за дійсне, а тому цю дитину потрібно перехрещувати. Погодьтеся, знайома історія. Дуже часто ми чуємо такі докори: ви неблагодатні, неканонічні тощо. Але як є насправді?

З канонів і церковних правил відомо, що через Хрещення приймаються в Православну Церкву язичники, юдеї, магометани. Крім того, через хрещення повинні прийматись послідовники християнських течій, які помиляються в головних догматах православної віри, спотворюють православне вчення про Св. Трійцю і здійснення таїнства Хрещення. Чи належить до таких Київський Патріархат? Однозначно, – ні!..

26 квітня 2005 р.
631-640  641-650  651-660  661-670  671-680  681-690  691-700  701-710  711-720  721-725
Аудіо

Радіопередача «Благо» 8 листопада 2015 року. Протоієрей Віктор Пушко – про євангельське читання неділі 22-ї після П’ятдесятниці (про багатого і Лазаря). Володимир Клименко – про великомученика Димитрія Солунського (8 листопада).

Скопіювати файл

Радіопередача «Благо» 1 листопада 2015 року. Священик Андрій Хромяк, викладач Волинської православної богословської академії, настоятель парафії Великомученика Юрія Переможця в с. Жабка Ківерецького деканату – про євангельське читання неділі 21-ї після П’ятдесятниці (притча про сіяча).

Скопіювати файл

25 жовтня 2015 р. Слово протоієрея Миколи Нецькара, декана кафедрального собору Святої Трійці, на врученні церковних нагород волонтерам, які допомагають військовослужбовцям у зоні АТО. Аудіо інформаційної служби єпархії.

Скопіювати файл

Усі аудіо