Волинська Єпархiя Української Православної Церкви Київського Патріархату офiцiйний сайт

Протоієрей Михайло БУЧАК,
капелан Волинського державного університету ім. Лесі Українки,
настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в с. Маяки (Княгинінок) Луцького районного деканату

Із якою легкістю ми повторюємо рядки з молитви «Отче наш»: «...і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим»! Напрошується висновок: або ми дійсно такі великодушні, або просто не усвідомлюємо, що несуть у собі ці слова. Усе, що я бажаю ближньому своєму, все, за що я його осуджую, – направ на мене, Господи... Суди мене, Боже, так само суворо, як і я суджу людей... Як легко бути християнином на словах і як важко своїм життям підтвердити це високе звання. Прочитаймо цю невигадану історію і задумаймося над словами з «Отче наш»...

Протоієрей Володимир БЕРЗОНСЬКИЙ,
настоятель парафії Святої Трійці в м. Парма (штат Огайо, США)*
Переклад з англійської Наталії ДОБЖАНСЬКОЇ

Останніми роками українці значно розширили можливості доступу до православного друкованого слова. Але здебільшого його авторами є наші та російські священнослужителі, богослови, публіцисти. Читати ж статті православних авторів з інших країн – для загалу поки що недоступно. Редакція переконана, що вам цікаво було б дізнатися: що хвилює православних там, як вони вирішують насущні проблеми, чим відрізняються їхні традиції від наших, якими подвигами відзначилися їхні святі тощо. Тому цією публікацією відкриваємо нову рубрику й пропонуємо ознайомитися з доробком священика зі США...

Олександр ГАПОН,
випускник Волинської духовної семінарії

Загробний світ із нашим майбутнім є для нас, на цім світі сущим, сферою суцільних таємниць. Богомудре око земної частини Церкви прозирає в цю сферу, яка «ніби у тьмяному дзеркалі» (1 Кор. 13:12). Ці таємниці повністю розкриваються і стануть для нас явними тільки в час Другого пришестя Христа. Адже це буде завершальною справою Його спасенного подвигу і визначенням остаточної долі кожної людини.

За християнським ученням, смерть як відплата за гріх необхідна для визволення людини від гріха. Отже, сама по собі вона – благо, якщо становить початок і шлях до зміни на краще. Для справжнього християнина смерть є навіть «придбанням», бо з’єднує його з Христом – Джерелом вічного життя...

У пресі раз по раз ведуть мову про загибель людського роду. Майже на кожен рік початку третього тисячоліття невідомі автори готують для загалу нові одкровення про армагеддон. Їх назбиралося стільки, що дотепники навіть склали «Розклад кінців світу до 2020 року». Тут і посилання на календар індіанського племені майя, що закінчується у 2012-му, і парад планет, що може зрушити Землю з осі, і вибухи на Сонці. Коли ж настане кінець світу з точки зору Церкви? Про це говорила кореспондентка газети «Волинь нова» Тамара Трофимчук із працівниками духовної консисторії – головою інформаційно-видавничого центру єпархії протоієреєм Віталієм Собком і редактором інформаційної служби Віктором Гребенюком (опубліковано 19 листопада 2009 р.).

– Учені з Американської академії наук назвали нову дату загибелі людства – 22 вересня 2012 року. За їхніми прогнозами, цього дня на Сонці станеться величезний вибух. Після нього все живе на нашій планеті зникне. Що Ви, отче, на це скажете?..

Ієродиякон Пимен (Мартинов),
насельник монастиря Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького деканату

Багато хто з нас мріє про «вільну», «розвинуту» Європу. От і мені випала можливість ближче познайомитися з нашою мрією. Скажу відверто: побувавши там, пережив істинність твердження: «збулась моя мрія – і я зрозумів, як помилявся»...

Маючи таке омріяне благословення на поїздку, мої ноги ступили на бруківку історичного Кракова. Одне з найпрекрасніших міст Польщі, колишня її столиця, місце останнього спочинку королів і геніїв культури – таких, як Шопен, Міцкевич...

Запитання

Як правильно вибрати дитині ім’я?


Відповідає священик Віктор Ліпчик

Священик Микола ЛЕСЮК

Четвертого дня за велінням Божим засяяли над Землею світила небесні: Місяць, Сонце й інші зірки. Відтоді починається відлік астрономічного часу, відлік віку Сонячної системи і Всесвіту.

«...Нехай...» Творче повеління «нехай» рівнозначне попереднім повелінням Творця – «нехай буде світло», «нехай збереться вода» та ін., однак у даному випадку розглядається уже не як первісне утворення предметів, а як повне утворення й упорядкування тіл небесних.

«...Нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі]...» Раніше, в описі першого дня, вжито слово «ор», що з єврейської означає «світло» у загальному розумінні. А у творенні четвертого дня згадується вже інше – «маор», що означає «джерело світла», тобто щось, що випромінює світло...

Віктор ГРЕБЕНЮК

Знаємо з Біблії, що перед кінцем світу настане по всій землі короткочасне панування антихриста. Його прихід християни вбачали у кривавих диктаторах – Нероні, Петрові Першому, Гітлерові, Сталіні... Проте Господь за молитвами Своїх вірних руйнував імперії й, караючи людство за гріхи, подовжував час для спасіння. Нині ж диявол приходить усміхненим рожевощоким демократом і солодко промовляє: «Глобалізація! Толерантність! Єдність без кордонів! Життя без Бога! Секс без обмежень!». Що на це відповість православна Україна?

Покоління нинішніх п’ятдесятирічних пригадує, як, долаючи шум глушилок, ми слухали західні радіоголоси й мріяли про демократію. Радянська ж пропаганда все запевняла нас, що «Захід загниває». На цю тему був тоді популярний жарт: «Еге ж, загниває... Зате який запах!..»

Лариса САВЧУК, головна координаторка паломницької служби єпархії

Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас... (Мф. 11:28)

Ще Гете сказав: «Європа народилася в паломництві, а Християнство є його рідною мовою...».

Походження християнських паломництв маємо шукати у Біблії. Ідея подорожей до святих місць зароджується вже в так званому періоді Суддів (1500–1200 рр. до народження Христа). У Новому Заповіті описано богомілля 12-річного Ісуса з батьками до Єрусалима (Лк. 2:41–42). Євангеліст оповідає про традиції тогочасних прощ. Після хрещення Русі паломництво вкорінюється і в нас. Богомольці прямували як до святинь рідної землі, так і в далекі краї...

Архієпископ Михаїл: З наближенням свята Різдва ми насамперед готуємося до найбільшої духовної радості. Ми – ніби ангели біля цієї печери, біля цього вертепу, де народився для нас Господь Ісус Христос. Звичайно, кожен нарід по-своєму через роки, через століття, створивши свою традицію, зустрічає Різдво. Так само і в нас, в Україні, люди з переживаннями й переконаннями готувалися до цього свята. Ми знаємо багато різних звичаїв зустрічі Різдва, знаємо багато обрядів, пов’язаних зі святом. Звичайно, бувають і крайнощі забобонні, які Церква давно відкинула. Але загальноприйнятим є те, що Різдво побожна людина починає зустрічати в домі Божому за вечірнім Богослужінням. Сім’я іде до храму, починає колядувати в храмі, з цією колядою повертається додому, де вже приготовлено смачний стіл, де прибрано все в українській традиції...